Мені не подобається поведінка моєї сестри. Ми маємо велику, але не дружну родину. Відносини, стримані, але насправді якось все складно.
Ми з чоловіком нещодавно одружили сина. Намагаємося не втручатися в їхні сімейні справи, але моя сестра (у якої свої син і невістка, а також робота) не залишає молодих поза увагою. Обговорює секрети, через що виникають плутанина та сварки.
Наприклад, якщо я питаю сестру про те, як і куди сходили з дружиною мого сина, то вона може зірватися і нагрубіянити мені, чому це я цікавлюся? Як так? Потім передзвонить синові і «виховає» його, навіщо він ділитися з матір’ю, тепер усі намагаються мовчати і я теж.
Мені така ситуація неприємна. Впевнена, що сестрі теж не сподобалося б, якби я приділяла весь свій вільний час її невістці. Розумію, що виглядає, як ревнощі. І все ж такі стосунки мені незрозумілі та неприємні.
Розмовляти із сестрою марно, оскільки вона практично не визнає компромісів. І права у всьому. Не знаю, як вчинити, щоби остаточно не зіпсувати стосунки з сестрою і не підвести молодь. Та й невістка, напевно, почувається некомфортно, хоча не знаю.
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…