Намагаюся годувати сім’ю, стабільної зарплати немає, але йти працювати на когось не хочеться, там стільки не заробиш, є дві машини, вантажна та легкова, в принципі вдається зробити так, щоб діти нормально їли та одягалися, оплачувати комунальні, виплачувати кредити

Не знаю, як упоратися із ситуацією. Одружений, це другий шлюб. З другою дружиною 20 років разом, п’ятеро дітей, старший з нами не живе.

Намагаюся годувати сім’ю, стабільної зарплати немає, але йти працювати на когось не хочеться, там стільки не заробиш, є дві машини, вантажна та легкова, в принципі вдається зробити так, щоб діти нормально їли та одягалися, оплачувати комунальні, виплачувати кредити.

Дружина не працює і за весь час шлюбу не працювала. Ми могли б отримувати хороші виплати, як багатодітні, але для цього треба стати обом в центр зайнятості офіційно, вона не хоче, каже, що не буде з ким дітей залишити.

Зазвичай вечорами я випиваю склянку міцного. Це стало звичкою за кілька років. Приблизно раз на тиждень трохи я випиваю, рідко більше.

Зараз я вживаю помітно менше, ніж кілька років тому, двічі кидав пити зовсім, на 2 роки та на рік, але якось сумно без цього. Я намагаюся бувати вдома рідше, коли працюю, а коли роботи немає, намагаюся весь час сидіти за комп’ютером і нічого не робити.

Раніше мені було цікаво займатись будинком, тепер ні. Вдома постійний безлад, речі лежать на підлозі купами. Зазвичай, коли я приходжу додому з роботи, дружина сидить за комп’ютером, вона каже, що працює психологом і ніхто їй нічого не платить.

Багато років вона займається психологією та постійно вимагає гроші на якісь курси, тренінги тощо. Каже, що багато робить по дому і дуже втомлюється з дітьми, але я не дуже помічаю, що вона робить такого по дому.

Постійно звинувачує мене в тому, що я нічого вдома не роблю, а мені не хочеться нічого робити в будинку, який ніхто не прибирає. Це при тому, що якщо запросити до будинку гостей, одразу біжить прибирати.

Вона каже, що я пияка, весь час щось вимагає від мене, при цьому я нічого не бачу. Коли я приходжу додому, мені часто нема чого поїсти.

Доводиться самому готувати, буває так, що якщо я не приготую, то й дітям їсти нічого не буде. Завела вівчарку, хоча я був проти, тепер я зобов’язаний з нею гуляти і ніхто не вийде, доки я не прийду додому, може пару днів не годувати собаку, просто забуває.

Доросла дочка зовсім поводиться погано, мене просто не слухається, матір її захищає. Зрештою вона перестала зі мною спати в одному ліжку і тільки іноді винам виникає близькісь, але й ту, ще треба попросити, а мені все менше цього хочеться.

Мені шкода дітей, але я дуже хотів би послати її далеко за конкретною адресою, я відчуваю, що так більше жити не можна. Немає більше тих відносин, що були раніше і, схоже, ніколи не буде.

За останні 10 років я додав 40 кг ваги при тому, що їм не дуже багато. Палити, щоправда, кинув 14 років тому.