З моїм коханим ми зустрічаємось вже чотири роки. Кохаємо одне одного, але одружитися нам заважає відсутність власного житла.
Він мешкає з батьками в однокімнатній квартирі, а я в гуртожитку. Намагалися винаймати квартиру, але невдовзі зрозуміли, що на наші дві зарплати це проблематично.
Вистачало тільки на найнеобхідніше, але що робити, якщо буде дитина. І ми знову роз’їхалися, кожен до себе.
Але нещодавно він мені сказав, що познайомився з дівчиною в соцмережі і почав переписуватись. Вона із забезпеченої сім’ї, є машина, своя квартира.
Працює вона також у престижній фірмі свого батька. Він, як потім з’ясувалося, став зустрічатися з нею, а мені казав, що спілкується тільки в соц. мережах.
Але я не почала йому говорити, що знаю про це, а він не здогадується. Я спочатку образилася, а потім зрозуміла, що йому набридла ця нестабільність у житті.
Адже ця дівчина й так усе має. Я не схвалюю його поведінку, але й не можу засуджувати.
Нам уже більше двадцяти років, і потрібно кожному влаштовувати своє життя, купити нормальну квартиру і встати на ноги.
Я кохаю його і не хочу йому заважати. Нехай сам вирішує, як вчинити, хоча не приховуватиму, мені дуже боляче і прикро. Ми стільки років разом, багато було гарного.
Тільки я не можу зрозуміти, як можна цінувати не людину, а її гроші. А як же кохання?
Чи ніякого кохання не було і мені це тільки здавалося, що він любить мене? Ось тільки не можу вирішити, піти самій чи почекати, що він робитиме.
Хоча в жодному разі я вже з ним не буду. Подруга мене заспокоює, що може він і не втече від мене.
Навіщо мені поруч такий ненадійний чоловік, краще вже бути без нього. А може мені ще пощастить і я зустріну своє справжнє кохання?
— От же ж біда на мою голову, — спересердя сплюнув Василь. — Взяв її,…
З Валерієм Наталка познайомилася не абиде, а на справжній виставці. Її давня подруга, яка викладала…
Ганнусі нещодавно виповнилося двадцять сім. Знаєте, той самий вік, коли вже хочеться не просто бігти…
В Андрія всередині щось обірвалося, щойно він її побачив. Це було те саме кохання з…
Максим вивантажував із багажника пакунки з продуктами, а я стояла біля вікна і спостерігала за…
— Дядьку Миколо, мати сарай розбирає. Просила переказати: заберіть пилку, батькову. Каже, вона якраз по…