Ми одружилися 8 років тому. З’явилася дочка.
Років чотири тому він якось став віддалятися від мене. Після появи дитини я одужала, і він став дорікати.
Ображав мене, якось примовляючи: «прибери живіт і схудни». Потім я побачила листування з однією нашою знайомою.
Виявилось, що вони були коханцями. Він мені дитиною клявся, що зрад більше не буде.
Пізніше я побачила його анкету в застосунку для знайомств. Спершу сказав, що це хтось пожартував. Бо пароль не пам’ятає.
Потім видалив анкету. Говорив, що йому важливіша наша сім’я.
Нещодавно помітила, що коли він вдома, то замикається у ванні по 2-3 рази на день і нервує, коли я його телефон в руки беру. Сьогодні я рано прокинулася і вирішила подивитись.
Виявилося, що він просто зареєструвався в іншому додатку і там спілкується. Коли почала питати, що це, він просто зібрався і поїхав у відрядження і сказав, що більше не повернеться.
Як жити далі? Вибачити знову заради дитини?
Та й стосунків практично немає. Немає кохання, довіри, взаємоповаги.
Дев’ятнадцять років… Це той небезпечний і прекрасний вік, коли море по коліна, а любов здається…
Той проклятий чемодан на коліщатках знову виповз із шафи. Поважний кіт Мартин чудово знав: якщо…
— Сидиш там по своїх заробітках, копійку до копійки складаєш, а тут твій рідний син…
— Ритко, ти чула? Твій Васько з міста молоду жінку привіз! Таку кралю, зовсім дівча!…
Крутишся собі роками в одному ритмі, дім — робота, робота — дім, і здається, що…
— Вона що, остаточно з глузду з’їхала? — крізь сміх обурювалася подруга, яка завітала на…