Сусідські діти прагнуть грати у нас біля паркану, ми в глухому куті живемо, і туди збігається вся вулиця, ми вже і лавочку, і стіл натирали перцем, навіть червоним перцем посипали, знайшли ідею в інтернеті, вони чхають, кашляють і все одно лізуть

З радістю чекала на весну і поїздку на дачу. У теплу пору року люблю жити там і чоловік не проти.

Подобається ліс, і річка, і тиша. Але з приходом літа про тишу можна забути.

Чомусь сусідські діти прагнуть грати у нас біля паркану. Ми в глухому куті живемо, і туди збігається вся вулиця.

Ми вже і лавочку, і стіл натирали перцем, навіть червоним перцем посипали (знайшли ідею в інтернеті). Вони чхають, кашляють і все одно лізуть.

Говорили з їх мамами та вони претензії висували, чому стіл у перці? Ну, я кажу, жуків труїла, і спитала, що їхні діти роблять у нас біля паркану і на нашій лавці?

Кажуть, що їм грати більше нема де! Добре, що паркан поставили, і діти перестали скорочувати собі шлях на річку через нашу ділянку.

Тепер уздовж паркану висадимо шипшину, а лавочку та стіл доведеться викопати. Дратує безпардонність людей та їхніх дітей.

Створіть умови для гри у себе на ділянці, що важко лавочку та стіл поставити? Так не хочуть натовп з галасливих дітей у себе під вікнами, а у нас, будь ласка!