Ми з чоловіком одружені 3 роки. Відносини у нас погані, ми не обіймаємось, майже не розмовляємо, просто вітаємось, навіть вечеряти сідаємо окремо.
Але я закохалася у свого давнього друга, він зараз живе в іншій країні, ми не бачимося, але спілкування у нас таке тепле, щодня. Ми з чоловіком хочемо розлучитися, але все ніяк не доходить справа, а я вже закохалася.
Відчуваю ганебні почуття, що, одружившись, закохалася в іншого. Мені соромно перед чоловіком, але стосунки між нами сухі, це і дало ґрунт для того, що я почала закохуватися в інших чоловіків.
Як мені бути? З чоловіком стосунки закінчені, і знову в інші стосунки вступати боюся, бо це таки на відстані, незважаючи на те, що знаємо одне одного давно.
Олег, так звуть чоловіка в якого я закохалася, пропонує, щоб після розлучення я поїхала до нього в Польшу. Він там за багато років встиг придбати собі невелику квартиру, тож жити нам є де.
Але в мене сильні сумління. Я переймаюся, що ця закоханність виникла на відстані. Поїхати в іншу країну, в якій я до речі, ніколи не була, дуже страшно.
Всі подруги мені радять ризикнути та почати життя з чистого аркуша. Може так і буде правильно.
— Мамо, заспокойся, будь ласка, не нервуй. Просто поясни, що трапилося, — Поліна мимоволі потерла…
— Женю, а чого ви весь шашлик дочиста змели? Могли б хоч жменьку для жінки,…
— Та облиш, Аню, тобі що, шкода? Просто в Антохи зараз складний період... — А…
Той вечір починався як завжди: чотирирічний Михайлик уже солодко сопів у своєму ліжечку, на кухні…
Той суботній ранок починався у мене за звичним, роками відпрацьованим сценарієм: на плиті тихенько пихтів…
— Лідочко, глянь, будь ласка, чи є ще хтось у коридорі? Хотіла сьогодні раніше піти.…