Мені 27 років, у мене є коханий чоловік, з яким у нас все просто чудово вже три роки. Я щаслива і мене все влаштовує, але кого це хвилює?
Адже рідні та друзі обов’язково краще за мене знають, що і коли мені треба робити. Особливо мене дістало те, що останні десять років мене переконують у тому, що мені терміново потрібно планувати дитину. Знайти відповідного чоловіка, швиденько його на собі одружити та планувати дитину.
Таке враження, що для всіх оточуючих це якась нав’язлива ідея, але навіщо ж свої страхи та комплекси транслювати на мене? Я не проти дітей, але всьому свій час.
Поки що я хочу пожити для себе, і мій коханий чоловік мене повністю підтримує. Та й яка вам справа до того, коли я хочу заводити дитину і чи взагалі хочу?
Ображати родичів і та посилати їх із їхніми нетактовними нав’язливими питаннями не хочеться, але я вже практично на межі. Розповідаєш близьким про те, що навчилася кататися на велосипеді, що ходила на цікавий фільм чи концерт, що вирішила зайнятися фотографією чи навчитися малювати, а відповідь завжди одна: “Робити тобі нема чого, дітей виховувати час! Ось заведеш дитину і не буде часу на всякі дурниці!”
І ця універсальна мантра використовується з приводу і без, у будь-якому випадку і з невинним виразом обличчя. Мовляв, хочемо як краще, наставляємо тебе на істинний шлях, ти нам ще дякувати будеш, що ми тебе, дурну, врятували від страшної долі бездітної старої діви.
Люди, будь ласка, займайтеся своїми справами! Вирішуйте власні проблеми, не лізьте в чужу спальню зі своїми бабусиними міркуваннями «про жіноче щастя» та «призначення жінки».
Моє терпіння вже закінчується і скоро я почну питати, чому ви не розлучаєтеся зі своїми безробітними чоловіками, чому правильно обрані вами чоловіки пішли від вас до коханок, не дивлячись на все і ваше виключно вірне розуміння устрою світу.
Чому вашій дитині від вас потрібні лише гроші або чому ви самі досі не спланувати дитинку. Я не хочу робити вам боляче, але ви мене змушуєте, дорогі друзі та родичі, і мені доведеться захищатися. Давайте кожен буде жити своїм життям?
