— До мене? Ні, дорогий. У своє гніздечко я можу запросити погостювати. Але не хочу обволікати себе побутом, борщами і шкарпетками. Не зараз. Я ж молодша за тебе. Хочу ще трохи насолодитися свободою. Ой, давай, до речі, я тобі скроні трохи підрівняю
— Кому ти будеш потрібна? Занедбана, зла! Я собі швидко знайду порядну жінку. Вона
— Жити п’ять років із жінкою, щоб не платити за квартиру? Навіть одружитися з нею! Ти знаєш, це якесь просто збочення! Ще й образити її на прощання! А мати його, жінка, все це заохочувала! Цікаво, її чоловік теж не працює все життя? Вона все сама на собі тягне? Чи це син у неї голубої крові? Якісь моральні виродки, а не сімейка
— Тетянко, привіт… — голос Ольги в слухавці пролунав незвично стривожено. — Ти вдома?
Думаєш, ніхто не знає, що ти зустрічаєшся з двома чоловіками сусідок по під’їзду одночасно? Працювати не пробувала? Від сім’ї гроші відриваєш! — Взагалі-то Інна не була впевнена, що це не плітки
Інна не боялася таких панянок, як Юлія. Адже вона все життя пропрацювала в школі
Я собі шоколадку не можу дозволити! Тільки комусь! Спочатку дітям і йому, тепер ось онукові! Ну й батькам, звісно! А як інакше? Я ж тоді свиня невдячна виходжу, а не дочка, правда ж, мамо? — Ой, Томко, ну ти теж, влаштувала трагедію! Та пішла б на роботу і з’їла б нишком ту шоколадку
— Томо, ти що таке вигадала? Куди ти? — Мамо, тобі що? — Ось,
— Який же я вам дід? Ви що це, донечки, татка рідного не впізнали? Катруня, Настуня, та я ж татко ваш, Семенюк Володимир Іванович, мамка ваша мене Володяшею кликала, хочеш, паспорт покажу? Настя злякано подивилася на чоловіка, потім на сестру. — Це ти — татко наш?
— Катю, хтось у двері дзвонить, подивися, може, Оленка зі школи вже прийшла? —
— Ти й з кондитеркою в мене не вірила, — махає зовиця на матір рукою. — А потім дуже навіть задоволена була. Ну і що, що моя справа другий рік ніяк «не вистрілить». Навіть якщо вона взагалі не приноситиме дохід, я не ображуся. Вона мені приносить радість
Якщо це був би перший крутий поворот, то ще можна було б якось зрозуміти.
Ось я телефоную, а мама плаче, що хотіла кабачків, а ти вчора була, а купити забула
— Чесно кажучи, мене це вже дістало — сил немає. Я розумію, що мама
— Ну ти хоча б уяви, як жити, коли чоловіка не хочеш? Зовсім, до огиди. А я так і живу. Надія вважає, що не її вина, що любов пішла з їхнього із Сергієм шлюбу. Вона все та ж. А ось чоловік
На корпоративі в офісі познайомилися, я тоді працювала менеджеркою з продажів, — розповідає Надія
— Вона мене сварить, — поскаржився Вася. — І за те, що крихти гублю, коли їм. І за те, що роззуваюся й рукою тримаюся за стінку, каже, що я шпалери в передпокої забрудню. Багато дрібниць, за якими Наталя Степанівна зробила висновок: невістці дитина чоловіка заважає, вона до нього упереджена
Життя в родині — це, як виявилося, дуже складна річ. І часом найгірше стає,
Просто дивно, а куди я діваю те, що беру? Ось, наприклад, було 3 пляшки олії, а сьогодні 2. Куди я поділа цілу пляшку? — Не знаю. Ти думаєш, домовик поцупив? — Мені здається, ще трохи, і я в це повірю. — А про камери ти не думала? — запитала Оля. — Олю, це ж треба буде Славці все пояснювати. Та й страшно мені. Раптом камера зніме щось таке
— Ти що, записуєш покупки? — Оля з цікавістю подивилася на подругу. — Так,

You cannot copy content of this page