Рідне Слово – Сторінка 124

Життєві історії 0

— Підростете, – сказала свекруха, – будете до нас за сонцем їздити. Літо в селі – краса. Та ти не думай, у нас село просто зразково-показове. Я ні крапельки не шкодую про переїзд. Квітник розкішний, газон, грядки. Ми з чоловіком, прямо як молоді, вечорами за ручку на річку ходимо

Мій чоловік зі столиці, а я зі Львова. Зустрілися випадково 7 років тому. Чоловік

Життєві історії 0

— Ти що, готуєш капусту? – скривившись, запитала Соня. — Так, за новим рецептом! Тобі точно сподобається. Софія похитала головою. Усе своє життя вона бореться з мамою через цю капусту! Соня її не переварювала. Точніше, організм їй пручався

— Привіт, моя люба, ну як твоє сімейне життя? — Усе добре, – обережно

Життєві історії 0

Ти вибач, мамочко, ти мене вчила іншим допомагати, а сама завжди була сильна, красива! Ну я й звик, та ти в мене й зараз найкрасивіша, мамо! – Антон обійняв Валентину Висилівну

Вночі вона знову не спала. Ноги так крутило, що не знала, куди їх тільки

Життєві історії 0

— У них бруду в квартирі по щиколотки, – шепотів народ. — Вони їдять недогризки зі смітника! Я сам бачив! — Немає холодильника і пральної машини! — На підлозі сплять, просто в смітті! — І Светка одна серед них дівчинка, як не соромно так жити

Подейкували, що Світлана, моя однокласниця, зʼявилася на світ на звалищі за містом. Принаймні їхній

Життєві історії 0

Але найбільше я не хотіла, щоб чоловік розпускав свій вкрай довгий язик. Спілкування з рідними – це прекрасно. Але міра! Бісова міра має бути в усьому. Ми з чоловіком уклали угоду: у нас вдома жодної рідні

У мене другий шлюб і я просто в шоці. У моїй сім’ї, як і

Життєві історії 0

— Ну ти й калоша, Вірко! – сама собі, роздягаючись перед дзеркалом, говорила Віра Сергіївна. – До чого ти дійшла, що від тебе залишилося? У тебе навіть заощаджень майже немає! Вже не кажучи про якісь цінні папери. Ти на себе подивися, на ногах сині зірочки. На боках і животі складки. Шия, Боже мій, ну чому у Лільки така гладка шия, а у мене вже давно не так. Ну куди мені ще чоловіка? Що мені з ним робити, тільки ганьбитися?

— Слухай, а ти в чому заощадження свої зберігаєш? На рахунках, в акціях якихось

Життєві історії 0

— О! – Віра розсміялася. – Це бабусин код. Бачиш, три хрестики? Значить, тісто має підходити тричі. А ці закарлючки – вона так відзначала, для якого настрою який пиріг. — Для настрою? — Ну так. Ось цей, з маком – від безсоння. Цей, із вишнею – для важливих розмов. А ось цей… – Віра запнулася, – цей вона пекла востаннє

— Не можу я більше так! – Віра жбурнула сумку на диван із такою

Життєві історії 0

— Великдень вдався, але паски у тебе вийшли сухі та низькі. Треба було довше тісто вимішувати. І масла побільше наступного разу клади. Ти якось халатно до цього поставилася, Аліно. У мене такі завжди пишні, як хмари. А у тебе вони — як цеглини. — А яйця чому такі бляклі? — підхопила сетриця, крутячи в руках великоднє яйце

— Алінко, а ти не забула, що завтра Великдень? — Гліб увійшов на кухню,

Життєві історії 0

Днями телефонує синові й ниє, що так їй хочеться сир з виноградом. А сир, між іншим, той, що за шалені гроші. У фермерському магазині найдорожчий — її найулюбленіший. І не соромно синові телефонувати? Мені не набирає, через нього зайшла

— Ого, вона що теж «на ручки» хоче? — питає Ларису подруга сміючись. Маючи

Життєві історії 0

— Мамо, – каже Аліна, – ну це ж нестерпно: посміхається в очі мені лицемірною посмішкою, а позаочі бабусі каже, що я її старою каргою називаю. Але ж не було такого ніколи. Бабуся при ній почала мене вичитувати, я розревілася, а вона така задоволена сидить

А чи чули ви в дитинстві від своїх батьків фразу: «Не смій дружити з