Рідне Слово – Сторінка 146

Життєві історії 0

— Ось що я за магніт для брехунів і фантазерів, – розповідає Світлана, – нічому життя не вчить. Треба менше вірити на слово, а я не можу: вуха розвішаю і жалію, співчуваю, розумію, входжу в становище. Але ж і на роботі так: попросять вийти у свято, підмінити когось. Або на шкоду собі на незручний час відпустки погоджуся

— Я на зорі наших стосунків із Михайлом навіть пишалася, що він розповідав мені

Життєві історії 0

— Я, – каже, – за грошима прийшла. — За якими грошима? — За “гробовими”, за якими ж іще! Я все ж таки сподівалася вижити, а ти, якби ті гроші знайшла, то неодмінно б до своїх ручок чіпких і прибрала. От я тітці Марії й віддала, у неї надійніше. Зателефонувала синові, і потім грошики віднесла

Я – та сама невістка, яка вийшла заміж, щоб обдурити наївного хлопчика, яка мріяла

Життєві історії 0

— Вовчику, ти де більше хочеш жити у нас чи в дитячому будинку? — Я хочу жити вдома, сам. — Але вдома тобі жити не дозволять. Тобі ж лише сім років. Так що ти маєш вибрати. — Тоді у дядька Івана

У Івана сьогодні був дуже важкий день. Він ховав сестру. Нехай недолугу, але все

Життєві історії 0

— Чудово! – сказала тоді я, – пару курочок візьмеш, фрукти з морозилки на компот, “закривачок” кілька банок. — Ви, тітко Таня, не зрозуміли, – заперечила Марина, – продукти мені не потрібні. Ми вирішили скинутися на доставку, – і назвала суму, що дорівнює третині моєї зарплати

Ми з моїм чоловіком люди немолоді й досить багато пережили. Зустрілися, коли обом було

Життєві історії 0

— Та нехай уже кого завгодно знайде собі. Молодість минає, здоров’я – теж. Я будь-якому зятю буду рада. Тільки б одна не зачахла! Правду кажуть: бійтеся своїх бажань – вони мають властивість збуватися. А деякі прохання краще деталізувати конкретніше

Образ грубого чоловіка часто спливав перед очима Марії перед сном. Коли вона переверталася і

Життєві історії 0

Моя сім’я теж намагається економно витрачати гроші, мама робить сама напівфабрикати, батько навіть шинку та ковбасу готує сам. Але в нас ніколи не доходили до такого крихоборства. Хочеться тортика просто так? Купували торт, чи мама пекла сама. Я, приміром, не можу без сиру. А курка зі свининою набридають. Хочеться і яловичини та рибки

— Ми не збираємося жити з нею вічно, але поки іншого виходу немає, нам

Життєві історії 0

Перші місяці, коли малюк його не розумів свого імені, бабуся, яка приходила до онука, називала малюка ласкаво: кошенятком, своєю дитиночкою, ягідкою, бусинкою. Доки Людмила не зробив їй зауваження: “У онука є ім’я, йому треба до нього звикати”. — Ну гаразд, – знизала плечима Олена Миколаївна

— Мало того, що вона назвала онука так дивно, так вона тепер ще й

Життєві історії 0

І ось, виявляється, бабуся знайшла своє перше шкільне кохання і заповідала свою двокімнатну квартиру його онуку, продовжуючи приймати допомогу від мене та мого чоловіка, не кажучи ні слова. І мама, яка знала про рішення бабусі, також мовчала

— Так вирішила бабуся, – сказала моя мама, – я не маю права оскаржити

Життєві історії 0

Про те, що сестра з дітьми прийшли до них мало не в день від’їзду Світлана здогадалася по спорожнілому холодильнику і відру для сміття, в якому виявилися упаковки від продуктів, які вона не купувала. Їжі в будинку було достатньо, двоє дорослих та троє дітей у будь-якому випадку ТАК холодильник би не спустошили

— Я прямо біля порога ледь не впала, уявляєш, ввалююся з сумкою, голодна, втомлена,

Життєві історії 0

— Це ж чудовий привід зібратися всією ріднею! – казала потім тітонька по телефону, – Будинок великий, ти ж пам’ятаєш, ще альтанка, рідні тут купа, як у старі часи. Га? Я бачила, що мамі хочеться поїхати, погодилася. Одна б мама не поїхала, а удвох не нудно, тим більше, що раніше вона там часто траплялася

У нас досить великі і розгалужені родинні зв’язки. Двоюрідні, троюрідні, по мамі, по батькові.