Рідне Слово

У неділю, поки Антоніна ходила до крамниці, та там і затрималася в розмовах із бабами, Федір викотив мотоцикл «їжак» в народі, який був його гордістю, і поїхав на околицю. Дорогою зустрів діда Кузьму, який бездіяльно вештався селом. Він уже встиг, як сам казав, «горючого» купити, тепер залишилося з ким-небудь розділити радість недільного дня. — Федько, стій! – Дід Кузьма показав на «горюче». – Поїхали до мене, поділюся «мікстурою». — Я ж за кермом. — І куди зібрався? — На околицю, – зізнався Федір

Ліс так і вабив. Особливо в спекотні дні. Прилягти б під берізкою, сховавшись у

Життєві історії 0

— А давайте пужнем, – запропонував Павло – задиристий, веселий хлопець. — Сніжком у вікно кинути, або постукати, – одразу схопився за цю думку Сергій. — Ні-ні, так їх не проймеш, – махнув рукою Миколка, – краще у двері стукати, та гарчати, враз розбіжаться. — А краще кожух овчинний вивернути навиворіт, сажею обличчя вимазати і так у вікно постукати або в двері ввалитися, – загорівшись пропозицією, підказав Пашка

Снігу намело до самих дахів. Вдень такий білий, що очі сліпить, і тільки місцями

Життєві історії 0

Батько Соні, Гнат до розмов дружини ставився філософськи: чим би дружина не тішилася, головне, щоб тарілка борщу до його приходу стояла. Обов’язково зі сметаною і пампушками з часником. Після зміни на заводі сил вистачало тільки на вечерю і читання газет. Новини батько читав перед сном, за чашкою чаю, іноді коментував їх вголос і підкреслював олівцями відомості, що були особливо для нього цікавими

Софія колись до нестями мріяла вийти заміж. Боялася залишитися старою дівою. Цей страх вселила

Життєві історії 0

— Мама мене одна ростила, мама для нас багато хорошого зробила, я мамі обіцяв назвати дитину на її честь ще коли мені років 16 було, тим паче, що ім’я підходить і для дівчинки, і для хлопчика. Що хорошого для сім’ї зробила свекруха? На думку чоловіка Алли, саме мама наполягла на тому самому заповіті бабусі, але ж могла все успадкувати сама

— Приїхала вночі, від станції на таксі дісталася, ми з чоловіком нічого не знали

Життєві історії 0

Я Катерині відразу сказала, коли дізналася про Андрія – ну навіщо йому потрібна вдова з двома «причепами»? Подумай головою! Ну, чого тобі не вистачає? Навіщо незрозуміло, кого в будинок тягнеш? Він же дітям іграшки приносив солодощі. Так хотів підкупити

Ірина наводила лад у квартирі. Втомилася. Вирішила випити чай із ромашкою. Дзвінок у двері.

Життєві історії 0

– Дарина… Тут така справа… Дружина вчора сказала, що чекає дитину. У нас стільки років не було дітей і тут таке… Я не зможу її покинути. А тобі я дам гроші. Ти зустрінеш ще хорошого чоловіка і будеш щасливою. І народиш йому. А я не готовий жити на дві родини

У Дмитра два роки “на стороні” була жінка. З Дариною познайомився випадково. Вона в’їхала

Життєві історії 0

– Марія, ну як ти готуєш? Неподобство! М’ясо у тебе тверде, овочі недоварені. А мій Антон любить ніжне, соковите. Хочеш, навчу?

Марія залишилася без батьків ще у ранньому віці. Її виховувала одна бабуся. А коли

Життєві історії 0

– Як же я ненавиджу його! Ну нічого. Сьогодні я йому таке влаштую… Речі з балкона полетять… Лариса вже не могла тримати себе в руках та контролювати власні емоції, але Наталя її перебила

“Тільки не скандаль, інакше план провалиться!” – впевнено сказала сестра. Лариса почала помічати, що чоловікові

Життєві історії 0

— Ну, звісно, поки одні чоловіки займаються справжніми чоловічими справами, твій чоловік здійснює подвиги, обробляючи на кухні оселедець. Просто приклад доблесті, а не чоловік! – фиркнула Ніна Юріївна. — Мамо, я в будь-якому разі вийду за Володю! – сердито сказала Карина. – Твій дозвіл тут не потрібен. Просто хотіла вас познайомити. — Не могла нареченого краще знайти?! – обурилася Ніна Юріївна

— Не забудь, у мене в суботу ювілей! – у сотий раз нагадала Ніна

Життєві історії 0

Старші онуки підтягли до їхньої машини дві важкі сумки з сільськими гостинцями, там було багато банок з смаколиками. І Валентині навіть соромно стало, що вона себе вищою вважала і погано думала про рідню Володі. Коли вони їхали назад, на душі у Валі було так світло, що вона навіть стала наспівувати пісню, яку дядько Іван так душевно співав. Володя подивився на дружину, — Валю, яка ж ти в мене… Найкраща на світі! От не особливо хотілося їхати, а поїхали і вийшло так чудово, аж на серці легко. А подарунки яка різниця купили, чи не купили, головне подарували те, що самим подобається. Не це головне, головне, що рідню не можна забувати і зраджувати своє минуле

— Вони вважають нас багатими і напевно чекатимуть від нас дорогих подарунків. Пам’ятаєш, як