– Як же я ненавиджу його! Ну нічого. Сьогодні я йому таке влаштую… Речі з балкона полетять… Лариса вже не могла тримати себе в руках та контролювати власні емоції, але Наталя її перебила
“Тільки не скандаль, інакше план провалиться!” – впевнено сказала сестра. Лариса почала помічати, що чоловікові
— Ну, звісно, поки одні чоловіки займаються справжніми чоловічими справами, твій чоловік здійснює подвиги, обробляючи на кухні оселедець. Просто приклад доблесті, а не чоловік! – фиркнула Ніна Юріївна. — Мамо, я в будь-якому разі вийду за Володю! – сердито сказала Карина. – Твій дозвіл тут не потрібен. Просто хотіла вас познайомити. — Не могла нареченого краще знайти?! – обурилася Ніна Юріївна
— Не забудь, у мене в суботу ювілей! – у сотий раз нагадала Ніна
Старші онуки підтягли до їхньої машини дві важкі сумки з сільськими гостинцями, там було багато банок з смаколиками. І Валентині навіть соромно стало, що вона себе вищою вважала і погано думала про рідню Володі. Коли вони їхали назад, на душі у Валі було так світло, що вона навіть стала наспівувати пісню, яку дядько Іван так душевно співав. Володя подивився на дружину, — Валю, яка ж ти в мене… Найкраща на світі! От не особливо хотілося їхати, а поїхали і вийшло так чудово, аж на серці легко. А подарунки яка різниця купили, чи не купили, головне подарували те, що самим подобається. Не це головне, головне, що рідню не можна забувати і зраджувати своє минуле
— Вони вважають нас багатими і напевно чекатимуть від нас дорогих подарунків. Пам’ятаєш, як
Максим вийшов на вулицю, втягнувши морозне повітря і, схопивши з землі жменьку снігу, довго натирав ним обличчя, борючись із найстрашнішими думками. Як таке може бути? Світлану він упізнав би серед тисячі таких портретів, і ім’я сходиться. Але чому Юрій сказав, що її немає в живих? Питань було багато, а відповідей на них не було. Недовго думаючи, Максим Петрович зателефонував начальнику свого відділу безпеки і попросив негайно знайти всю інформацію про Юру і Світлану. Усе, до дрібниць
Максим Покотило був одним із найуспішніших людей свого краю. Щоправда, не завжди. Багато в
— Мати, зустрічай дітей, – крикнув майбутній свекор. Із простору будинку випливла повненька жінка у фартусі поверх ошатної кофти. Вона посміхалася, і теж підійшла та міцно обійняла Аліну: — Ну, здрастуй, донечко. Здрастуй, Алінко! Заходьте, що стояти? Стіл уже накрито. Мабуть, традиція в них така – усі обіймаються. Але обійматися зі слабо знайомими людьми не хотілося. Ну, та гаразд. Стіл, що чекав на них, одразу допоміг забути всі невдоволення. Але затиск залишився
Вони сиділи, закутавшись у ковдру з ногами на старенькому диванчику, і пили чай із
— Ольго, ти дівчина цілком справна, з приданим, і характер у тебе золотий, а що одна, пора вже й нареченого завести? Ольга трохи зніяковіла: — Та ще встигну! Які мої роки! Та й де взяти женихів цих? На фабриці одні жінки. На роботу, та з роботи, нікого й не бачу… — Доведеться тобі підсобити. А що: я пенсіонерка, часу – вагон. Продавчинь на базарі розпитаю, може, у когось і знайдеться на прикметі добрий молодець
Ольга була родом з маленького села, там і школу закінчила. Після трагічної втрати батьків,
– А ви… ви не бачили? Тут… Чи не бачили? — від сліз Ніка навіть не змогла сказати, кого слід було бачити Алевтині, і лише руками показувала
– Стариганом його кличу. Терпіти не можу старих людей! Некорисні люди. Для чого вони
– Тітко Віро, – перейшовши на другий курс в інституті, Катерина вирішила підійди до тітки, – Я хочу жити у маминій квартирі. – З чого раптом? – суворо вона запитала племінницю
Катя прокинулася вранці та подивилася на екран телефону. На дисплеї оповіщення, що вона має
– Я втратила в цьому проклятому світі все, що могла! – кричала бабця. – І тепер ви позбавляєте мене останньої радості? Я що, мало плачу? І вона, витягнула пачку грошей
Одного разу худа, брудна кішка зникла. Бабуся-мільйонерка, не знайшовши свою улюбленицю, влаштувала скандал. Вона
Половину свого цікавого стану Іринка просто літала, та й уся родина, абсолютно очманіла від очікування і радості, почала скуповувати дитяче придане. Літні бабусі потайки від молодих, які категорично заборонили їм «заготівлі», однаково дзвонили одна одній і раз у раз влаштовували спільні походи в «Дитячий світ». У надрах їхніх шаф осідало прикуплене барахло, і тому їм було радісно, через що вони багатозначно перезиралися, буваючи в гостях одна в одної
Іринка літала як на крилах, вона й раніше літала, але нині особливо натхненно. На

You cannot copy content of this page