— Тітонько Валю, це що за слова? Ви остерігайтеся таких слів, а то ж і справді старість вас наздожене. — Світланко, але ж молодість давно пішла, мені за шістдесят, страшно сказати: шістдесят три вже. — Перестаньте на себе наговорювати! Ви дуже навіть приваблива жінка! Ну погляньте на себе
— От, тітонько Валю, на весіллі познайомитеся з цікавим чоловіком… Адже як буває: прийшов
– От не стане мене і так тебе й не побачу. Ти взагалі чи з глузду з’їхав? Якщо б я могла, так сама б уже в гостях у тебе була. Та куди мені? У мене он поросята, кролі, телиця дійна, курей без ліку, каченята, а ще Павло обіцяв індичок малих приперти
Час не стоїть на місці, і як би це прикро не звучало – всі
— Поїсти зроду не приготує, почне син її питати, що, мовляв, робила, а вона у відповідь: «Прала». Людо, ти уявляєш, як це, не в ополонці прати, не в кориті, тягаючи воду з колодязя, а в машинці, яку тільки завантажити і кнопочку натиснути?
— У п’ятницю ввечері й прийшов, сказав, що завтра тесть із тещею приїдуть, на
Замість картоплі довелося варити макарони. Дідусь зчинив скандал, макарони він не любить. Наді хотілося надіти дідусеві каструлю на голову, і вона б це зробила, чесне слово зробила б, але тут у квартиру подзвонили
Надя терпіти не могла тісної кухні, дідуся, який оббріхував її матір, що доглядала його
«Якщо хочеш знати, який вигляд матиме твоя дружина через тридцять років, подивися на тещу»
Леонід Миколайович, людина кришталевої інтелігентності та ангельської доброти, мав у своєму ідеальному світі одну
До випікання короваю Галина приступила в четвер. Так заведено за традицією. А до цього купила сім різних пакунків борошна. Баба Орися сказала, що належить із семи мішків борошно на коровай брати. Галина постаралася
Син зібрався одружуватися. Звісно, це щастя! Але й клопоти. Наречену привозив, але якось наскоком.
Грошей до наступної виплати дитячих треба було чекати ще днів сім, щонайменше, і жінка все підрахувала. Розподілила продукти так, щоб вистачило на перше та друге
Марина засміялася крізь сльози. Смішно, вона ніколи б і не подумала, що литиме сльози
Зрештою, ні машини, ні грошей. Зате Світлану привів додому, одружився. Батькам вона не сподобалася. Характерна та примхлива. Вони залишили молодим квартиру та поїхали до села
– Наталю, ти вдома? Повз іду, хочу зайти. – Так, мамо, вдома, заходь. Наталя
– Синку, ну навіщо тобі вона? – суворо казала Раїса Миколаївна своєму синові. – Знаю я таких, тільки й думають, як квартиру нашу привласнити
– Синку, ну навіщо тобі вона? – суворо казала Раїса Миколаївна своєму синові. –
– У вас є чоловік, двоє дітей, – продовжувала говорити загадками жінка. – А вам видно цього мало, ви ще й чужу сім’ю зруйнувати хочете
У неділю зранку Ірина вирушила за покупками в магазин. На виході із під’їзду на

You cannot copy content of this page