— Мамо, а чому шкарпетки в холодильнику лежать? Виявилося, він їх туди спеціально засунув — нічого не хотів брати і лаявся
Мені 77 років. Я тричі була заміжня, з першим двома чоловіками прожила недовго, а
— А молодці, що піч не зламали, – похвалив він Олену Петрівну, – а то б був не сільський будинок, а практично міська квартира. Без родзинки. Олена Петрівна сказала: — У цій печі зберігається наш сімейний дух. І їжа там найздоровіша і найсмачніша. Нічого немає кращого
Олена Петрівна вирішила нарешті кинути роботу і піти на заслужений відпочинок. — Правильно, мамо,
Дід сміявся, коли онука виходила зі своєї кімнати на суд бабусі, показуючи свої тіні, туш на очах, і з червоною помадою на губах. — Ой, ти мій Боже… – закашлювався він, – і куди з таким вампіром можна йти? Іди, стирай усе це, а то не засну… Бабуся показувала дідові кулак і лаяла його за повну відсутність такту й пристойності
Лізу ростили і виховували бабуся з дідом після розлучення батьків. Дівчинка рідко бачила матір,
Грошей мами Ліди не вистачить і на половину, знову доведеться брати кредит. Скоро малюк зʼявиться у Свети, а це чималі витрати, треба шукати другу роботу, і тоді… аби здоров’я вистачило… А Галя полежала на лівому боці – придавило серце, на правому – затекла рука, на спині дихати неможливо, живіт тисне на легені. Переїла, мабуть, на ніч трохи, вже дуже картопля смажена з оселедцем були смачні
Галя впізнала її одразу, та сама горда посадка голови, ті самі руді локони й
Щодня, рано вранці, в духовці рум’янилися булочки і пиріжки, які разом з її чоловіком отримували до сніданку і батьки, добре, що жили вони в тому ж під’їзді. — Не невістка, а золото! Свекор намазував на гарячу булочку масло і прицмокував від задоволення, він був у захваті від нової дружини сина. Колишня була особою неврівноваженою, примхливою і ледачою
— Ілюші так пощастило з дружиною, а нам із невісткою! З подругами, Неля Петрівна
— Віра, ти чого така довірлива? Навіщо від батьківської квартири тітці віддала великий шматок? Я тут вибач, вашу розмову одного разу послухала. Як вона тебе тільки не називала! Після такого не те що квартиру, послати далеко треба, — хитала головою начальниця Віри
— Одна ти будеш. Зростом майже 1,90, ваги чималої. Була б худа, так хоч на
— Мамо, але як тоді мені створити свою родину? Якщо я буду просити з дівчат гроші за оренду квартири, ще й вашої квартири, зі мною ніхто не захоче спілкуватися! Ви казали вам онуків хочеться?
Коли познайомилися з Назаром, він жив окремо від своєї родини. Проте з часом він
— Ми зараз вирішуватимемо її долю, і вона має знати, які умови чекають у нашому домі. — А які… – заїкнулася дівчинка, розуміючи, що події йдуть зовсім не за тим сценарієм, який вона придумала. — По-перше, ти маєш розуміти, що, приймаючи тебе у свою сім’ю, ми дуже сильно ризикуємо. У тебе два зведених брата, яким ти можеш показати поганий приклад неслухняності, брутальності та ліні. Ми не можемо цього допустити, і припинимо на корені будь-які спроби вплинути на них негативно
— Я дитину забираю! І це не обговорюється! Ти не впоралася з вихованням! Кирило
Рідня розсмокталася по щілинах, прибравши те, що прилипло до рук. Родині залишилася квартира, де вони жили, і фундамент у голому полі. Ось на цей самий фундамент і будувала Ірина стіни на згадку про коханого чоловіка. Все зароблене нею йшло на «пам’ятник батькові», як називали його діти. Пам’ятник коханому, – так називала його вдова
— Сашко, синку, вставай, час уже шоста! — Мамо, дай поспати хоч у вихідний,
— Пиши! В один стовпчик свої права, в інший обов’язки. Тепер кожна обслуговує себе сама, готуєш і прибираєш нарівні зі мною. І не забудь, що відтепер гроші за навчання ти платиш рівно половину. І за квартиру, і за харчування ти вносиш гроші в сімейний бюджет. Ліля жахнулася: — А де я стільки візьму? — Ти ж не питала, де я беру, коли грубила і фиркала на мене. Я за ці дні обміркувала всі твої слова і вирішила, що дочка моя права. Мені потрібно зайнятися собою, а для цього потрібні час і гроші
— Ну мам, ти чого ти така недолуга, як вівця, скільки можна тобі пояснювати,

You cannot copy content of this page