Через курку?! — Припини діставати мене своєю куркою! — невдоволено крикнула Карина. — Я тобі казала, що справа не в цьому. У нас із тобою нічого не вийде! Коли ми одружилися, ти був уважним і чуйним, а тепер від тебе доброго слова не дочекаєшся
Уже шостий день Карина не розмовляла з чоловіком. Минулого вівторка між ними виникла дурна
Мама приймає їх привітно: вона давно кинула пити, вирощує чайний гриб і фіалки на підвіконні, підбирає покинутих котів і вірить усяким шарлатанам. Після батька мама так і не вийшла заміж, і Олена тепер розуміє, чому: коли тобі зрадили, складно знову повірити в кохання
Найбільше Олена боїться, що з її дочкою щось трапиться. Вона перевіряє телефон по кілька
— Усе пропало, дівчата. Мені сказали, що я запізнилася, в нашу кімнату вже поселили студентку? До чотиримісної кімнати гуртожитку технологічного інституту влетіла засмучена Свєта й повідомила цю новину. Вони тільки вчора з’їхалися після канікул — починався новий навчальний рік, черговий курс
— Усе пропало, дівчата. Мені сказали, що я запізнилася, в нашу кімнату вже поселили
Теща того дня дочекалася Валерія з роботи й влаштувала «розбір польотів», мовляв, не маленький, треба вже просто розуміти, що живеш ти не сам, що служниць у тебе немає. Слово за слово — розгорівся неабиякий скандал
— Нескладно зовсім було б ужитися, тим паче що я знаю: це тимчасово, —
— Мама допомагала. І морепродукти купляла на всіх. І грошима, і з дитиною. І нічого за це вона не вимагала, цінник не виставляла. Свекруха захотіла грошима отримувати? Які проблеми
— Образа до небес. Приїхали, подзвонили й сказали, що заїдемо до неї, щоб передати
— З капустою? Мої найулюбленіші! — Діма з насолодою їв пиріжки, запиваючи ароматним чаєм, — моя бабуся теж такі пече на свято. — І моя мама теж вміє, тільки в неї не вистачає часу, щоб пекти щодня, — сказала Оленка. — У твоєї мами багато роботи й турбот. Сім’я — відповідальна справа, — сказала Ольга Іванівна, — а у мене поки сім’ї немає. І ви — моя сім’я. Ви тільки мій другий випуск будете
Дмитрик був не таким, як інші хлопці в їхньому третьому класі. На лінійку першого
— Пілот я. Пілот літака, — так само спокійно і без нотки самозакоханості відповіла Іра. Андрій секунд на п’ять замовк, потім ще раз глянув на Ірину. — Несподівано… — Без усякої іронії сказав він. — Літак у мене невеликий французький, літаю на місцевих авіалініях, там і проживаю більшу частину свого часу, — немов виправдовуючись, продовжила Іра
— Краса ж яка! — зітхнув Андрій, набравши в легені чистого степового повітря. Ще
Вона просто пекла оладки або пиріжки. І потім виходила з повною тарілкою у двір. Вовчику, звісно, перший шматочок, і він із задоволенням їв, бо на вулиці, як відомо з нашого дитинства, вся їжа смачніша
Рев стояв на весь двір. Вовчик Савченко упав. Ну, бо не треба вибігати надвір
Андрій, бачачи, що чоловік соромиться, сам дістав із пакета ковбасу, хліб, пляшку з водою і шоколадку. А потім простягнув усе цій людині. — Беріть. Може, вам квиток додому потрібно купити? — Спасибі, — пробурмотів він. — А ви можете? Я все поверну, як додому доберуся, чесне слово
— Така спека сьогодні… І треба було саме в цей день поїхати в магазин
— Доброго дня… картоплю продаєте? — Доброго дня! Так, продаємо, ось, вибирайте. Я посміхаюся. — Стоїть вона у вас за воротами без продавця, під’їжджай, хто хочеш, забирай, скільки хочеш. Жінка тихо розсміялася у відповідь. — А ми на довірі, чесних людей усе одно більше
Ми проїжджали однією з вулиць котеджного містечка, і я звернула увагу на добротний будинок,

You cannot copy content of this page