— У тебе діти забезпечені, а моїм помагати треба! — голос Алли так різонув
Галина вже й не пам’ятала, коли саме перестала чекати від свекрухи бодай чогось хорошого.
Катруся з Михайлом і року не встигли прожити в злагоді під власним дахом, як
Катерина мала б ще рік тому повернутися на свою роботу після відпустки по догляду
— От чесно вам скажу: я ще тоді, у день знайомства з його родиною,
Ірина виросла у звичайній робітничій сім’ї. Її мати, Галина Семенівна, все життя пропрацювала кастеляншею
— То що, нам знову до твоєї мами пакувати валізи?! — грізно, аж із
— Усе б нічого, якби не одне «але»: дітлахи — то ж моєї старшої
— Ну просто збожеволіла, чесне слово! Іншого пояснення я не знаходжу, — бідкається Олена
Ризиковано, звісно, не дочекавшись темряви, йти до Зіньки — з сусідських вікон усе видно