Рідне Слово – Сторінка 32

Життєві історії 0

— Купує модний одяг, їздить у бари, зібралася в подорож… Не знаю, я за неї переживаю. — А чого ти переживаєш? — розсміявся Рома. — Я вважаю, твоя мама — молодець. І, вибач, але правильно, що вона твого батька вигнала, він мені не дуже подобається, і те, що він зробив, підтверджує мої враження про нього. А зараз твоя мама просто радіє життю

— О, Марусю, вітаю! До мами приїхала? — Доброго дня, Любове Микитівно. Так, до

Життєві історії 0

Яблуню! Її яблуню, її улюблену яблуню обірвали й пообламували. Скільки разів ловила їх за цим — крадуть яблука шибеники

— Ах ви, іроди, ах, ви мерзотники кляті! Ксенія бігла, захекавшись, злюща й обурена.

Життєві історії 0

— Щоки роз’їла, як у хом’яка… дивись, уся в золотих прикрасах… і звідки в неї стільки золота… — А тобі яке діло? Ганнуся працює на будівництві, а ти чужі гроші не рахуй, — заступилася баба Валя. — Ой, гляньте, а он її чоловік під’їхав, — помітила баба Дуня. — Це ж він з гаража «Жигуля» свого підігнав їй, як тій пані

— Глянь, Ганнуся собі чоловіка привела! — Ага, живе в неї вже місяць, і

Життєві історії 0

— Оленько, я буду дуже хорошим татом! Чесно! І я хочу багато дітей. Четверо! Два хлопчики і дві дівчинки. Вважаю, що одна дитина — це погано, егоїст виросте. А коли їх багато, вони дружні і виростають хорошими людьми

— Олю, ти пам’ятаєш, що нам у неділю на іменини до мами? — запитав

Життєві історії 0

— Ха, це найцікавіше. Свою відмову вона пояснює тим, що Тимофій не одружений, мовляв, сам розбеститься, стане водити туди друзів і подружок своїх, відіб’ється від рук, та й готувати нормально собі не буде, шлунок зіпсує, от був би сімейний. Коротше кажучи, меле всяку нісенітницю! У 23 роки сімейний? Чи не рано? Або йому фіктивно треба розписатися з кимось, щоб бабці умову виконати? Ні, вона під цими відмовками справжню причину ховає

— Не знаю, що будемо робити. Винаймати зараз дорогувато, він не потягне, та й

Життєві історії 0

За великим дубовим столом, що пам’ятав ще весілля господарів, збиралося все сімейство. Сам Юрій Петрович, колись стрункий і поривчастий, тепер статний і сивий, сидів на чолі. Його слово було законом, його жарти — обов’язковими до обговорення, його думка — остаточною

Сімейні недільні обіди в домі Світлани та Юрія Петровича були непорушною традицією, своєрідним якорем,

Життєві історії 0

— Щастя, звісно… Тільки ж моя дочка, Ліда, живе не так щасливо, як твоя Марійка. Чоловік у Ліди отримує в кілька разів менше, ніж твій зять. — Ну що ти, Галю? Хіба щастя в грошах? Головне, щоб дітки здорові були і лад в сім’ї. — Ну так, ну так… — Галя махнула рукою, все так само задумливо дивлячись на сестру. — Ну, раз справа така, то будемо радитися у всьому. Що та як… Разом-то воно надійніше

— Значить, Зою, ми з тобою обидві будемо бабусями, — протягнула Галя, оцінююче дивлячись

Життєві історії 0

— Ось як вам пощастило! Батьки невістки подарували квартиру, а мама нареченого візьме над вами шефство на цілий рік! Я навчу вас будувати побут, як радувати й розуміти одне одного. А Сонечка навчиться доглядати за літніми людьми, адже скоро її допомога буде потрібна нам усім

— Мамо! Привітай мене! Ми вирішили одружитися! — З ким це?! — В Анастасії

Життєві історії 0

— Ну що, думала хитріша за всіх? — з такої фрази почала розмову по телефону Марина Львівна. — Ви про що? — Про те, що не смій промивати мізки моєму синові, чуєш? Дружин у нього може бути скільки хочеш. Сьогодні ти є, а завтра розлучився. А мати в нього одна

— Свекруха знову прийшла на ніч дивлячись. Часом Світлані здавалося, що Марина Львівна зовсім

Життєві історії 0

— Зробимо весілля! Складемося і зробимо! Я подивилася, потрібно тисяч сто. У мене є тільки десять, але ти за мене вклади ще 40, а я потім тобі віддам, як з’явиться, — із захопленням вимовила жінка. — Ми зробимо за свій кошт весілля двом дорослим лобам? Та ти що, жартуєш?

— Терміново приїжджай! Потрібно поговорити! — ошелешила старшу доньку несподіваним дзвінком Оксана Дмитрівна. —