«Ну нічого, не засмучуйся, у мене ще в запасі група любителів скандинавської ходьби і моржі. Ось там ми і зустрінемо його! Високого, кучерявого, з підвищеною пенсією і не зануду! Ну а шахісти, що від них чекати?! Усі напівдохлі, і Йосип цей напівдурний», – заспокоювала себе Наталя Іванівна, заходячи додому.
Одного ранку Наталя Іванівна різко захотіла заміж. Ось 22 роки після розлучення не хотіла,
— Михайле, молочка з булочкою не хочеш? Той заперечно мотнув головою, зайнятий роботою:  — Не зараз. Що ж, Ви так двір запустили? Діти, мабуть, у місто поїхали? Бабуся сумно скривилася.  — Так немає діток. Самотня я. Михайло задоволено хмикнув. Це те, що він хотів почути. У його голові визрів план
Одного дня вже літня жіночка Таїсія Павлівна поспішала широкою сільською вулицею, притискаючи до грудей
Ще згорів електричний щиток на поверсі, частина під’їзду залишилася без світла. Пожежу ту по місцевому телебаченню висвітлювали – бачив особисто. За самоуправство з підключенням повз лічильник, Аллі прилетів штраф, збитки зросли. Тепер уже двокімнатною квартирою було точно не розрахуватися
— Марійко, – телефонує Марії Олексіївні давня приятелька, – щось давно тебе не видно?
— У мене руки, ноги всі цілі? – запитав Анатолій тихим голосом. — Ніби всі на місці, – повідомив той радісну звістку. — Тільки забинтований ти весь з голови до ніг
Спалах…Темрява… Темрява… Нарешті, темрява почала розсідватися. Почувся голос: — Віра Володимирівно, це рятувальник, у
Аня вирішила заповіт написати на Ліду. Люда пробивна, всього добилася сама. Має свій бізнес. Починала, як і багато хто, з маленького кіоску, потім магазин, слідом ще один магазин
Ганна відчувала, що з кожним днем ​​її сили покидають. Найважче вранці вставати з ліжка.
— Донечко, це що за дивний стіл? — запитала свекруха. — Якась новомодна дієта? — Може, ви вступили до кабачковосекти? — заплакала мама. — Зізнавайтеся, діти?
Варя була чудовою кулінаркою. Її печеня з картоплею та м’ясом вважалася у вузьких колах
— Як же я тепер? — промовила колишня свекруха. — Ще й у своїй квартирі Сьома прописав цю дівку! — Ви про його дружину? — уточнила Рита
Рита з Семеном розлучилися лише через два роки сімейного життя. Вони зовсім не підходили
Я поїхала в іншу країну, про що через багато років пошкодувала. Я була закохана, він захоплений, але мені здавалося, що він сприймає мене тільки як розвагу
Я знаю, що тут є жінки, які вилікували своє розбите серце. Ви же тут
— Я голова сім’ї, нам не вистачає, – відповів він мамі на запитання.  — Як не вистачає, якщо за 17 тисяч Лінка свою квартиру здає? – обурилася мама, – Куди вона гроші діває? Спільний бюджет, так він у всьому спільний.  — А це подушка безпеки
Я розумію, – розповідає мені Наталя Іванівна, далека моя родичка, – якби не було
Він випробував усе. Консультації найкращих фахівців, музика, розмови. Заполонив її палату квітами. Практично перестав з’являтися на роботі, аби бути поруч кожну вільну хвилину. Просив, умовляв, обіцяв. Шантажував. Піддаючись сьогохвилинній дурості, цілував, згадуючи безглузду казку про сплячу красуню, і з кожною хвилиною, з кожним новим днем, дедалі більше й більше впадав у відчай. У якусь звірячу лють, що вимагає трощити все на своєму шляху
О дванадцятій у неї операція. Проста. Планова. Година, нескладні маніпуляції і виписка цього ж

You cannot copy content of this page