Рідне Слово – Сторінка 365

Життєві історії 0

— Мамо, ти повернулася зі свого відрядження! Я так довго тебе чекала! — зраділа дівчинка, — Тепер ти мене забереш? — Ні, не заберу! — крикнула Надія на дитину

Твоє народження принесло нещастя в наш дім. Сказала мати, своїй доньці, яка подорослішала. — Мамо,

Життєві історії 0

— У суботу їдемо на пікнік із дітьми – повідомив він дружині, тоном, що не терпить заперечення. — У нас залишилося зовсім небагато грошей до зарплати, а Віті потрібно взуття купити, – дружина засмучено вела в розумі підрахунки, – для пікніка нам доведеться витратитися, м’яса купити, овочів і фруктів. — Я одного не розумію, – розбурхався чоловік, який ще не забув сварку через слово «мій», – в інших грошей вистачає на все, їхні дружини не скаржаться, як ти, і не ниють

— Я вчора на роботі розповідала дівчатам, як ми їздили на лісове озеро. Усі

Життєві історії 0

Невже він обрав мене через неї? Невже тільки… – вона встала й обійняла бабусю, уткнувшись їй у плече і витираючи сльози. — Дурнувата ти. Звичайно, спочатку його вразила схожість, тому що він давно не бачив тебе. З дитинства. Адже чоловіки закохуються в один тип жінки. І найчастіше вони схожі на його матір. Це закон природи. А дівчатка обирають чоловіка, що нагадує риси її батька, – терпляче пояснювала бабуся, гладячи онуку

Наталі було десять років, коли батьки розлучилися. Для неї було дуже боляче дізнатися, що

Життєві історії 0

— Та мені, власне, взагалі нічого не треба, а тільки не діло це, що на весіллі ти при всіх скажеш, що квартиру сім’ї молодій даруєш, а на ділі Наталки ця квартира буде в одноосібному володінні, а синок мій начебто й ні до чого. — Так син твій і так не при справах, Олю. І ти не при справах. Квартиру цю для Наталки купували ще коли вона в школі вчилася, діти наші навіть знати не знали одне одного, і купували її ми з Олегом. Це ти мені зараз що пропонуєш, щоб ми доньки квартиру на сина твого оформили? А вам не жирно буде, моя люба

— Ось даремно ти так, сватонько. Діти наші тільки весілля планують, життя своє починають,

Життєві історії 0

— Тобі носити нічого? Обновок немає? – зʼїлася на матір Олена, – А ми гроші збираємо! Мені лікуватися треба, щоб дитину мати! Чи ти хочеш, щоб від мене і цей мужик пішов? Чи тобі наплювати, що твоя дочка, єдина, зауваж, ніколи не візьме на руки свою дитину? Тобі начхати, чи будуть у тебе онуки чи ні

— Ні, не зможу, – каже Марина на запрошення приятельки поїхати разом із нею

Життєві історії 0

— Якщо сьогодні відпрацюєш вчорашню вечерю, то ввечері поїдемо в місто, в ресторан, – раптом заворкувала вона, наче голубка, мабуть, на мить згадавши про любовні справи. — Щоб завтра знову відпрацьовувати вантажником… – зітхнув Єгор і з тугою подивився на мішки з борошном, – це скільки ж мені треба працювати, щоб у ресторані вечеряти!?

Чоловік, теж людина – сказала моя бабуся, і він має право бути слабким, іноді.

Життєві історії 0

— А до мене вчора прийшла вона, — поділилася сусідка Поліни бабуся Валя, — і цукерок коробку мені дарує. От звідки в неї стільки грошей? Мені ніхто просто так нічого не дарував, а ця!, — бабуся Валя навіть плюнула від обурення

Сусідка з першого поверху Поліна була для всього під’їзду як кістка в горлі. Що

Життєві історії 0

Я хотіла розповісти дівчинці, що у світі багато цікавих занять, окрім заміжжя і салонів краси. Але зловила погляд її мами і вирішила промовчати

У дитинстві я дружила з хлопчиком, який розповідями про свою сім’ю веселив увесь квартал.

Життєві історії 0

— Моя мама мріяла про туфлі. Ось такі. І відкладала їх купівлю, бо спочатку треба нас із братом виростити, потім нас треба вивчити…

— Дивись, вона знову прийшла, — дівчина років двадцяти в уніформі магазину звернулася до напарниці. І

Життєві історії 0

— Риммо Василівна! Ви що тут робите??? — вигукнула вона. — Мамо? — здивувався Андрій, остаточно прокинувшись

— Це хто??? — спросоння закричала Наталя і стала смикати чоловіка. Вона прокинулася і хотіла попити