На заході бабусі не стало, але вона, поки була притомна, встигла сказати мамі про свого сина: — Валь, кинь його, не мучся
Різниця у віці в них була майже сорок років. Зовні разюче відрізнялися: мама —
— Бабусю, а куди ж ви так пізно пішли? Темно, і дощ може початися. — Так я вийшла, світло ще було, але бачите, як я пересуваюся?! Та ще й у кулінарію зайшла, за улюбленими чоловіковими булочками. Я рідко на цій стороні буваю, а вони тільки тут продаються, хотілося його порадувати
Сірим листопадовим днем Дмитро дивився в офісне вікно і намагався на чому-небудь сфокусувати погляд. Стрілки
Вранці малярка тікала малярити-штукатурити, поверталася пізно, ледве жива, сіра від втоми. Намагалася сунути гроші за проживання, гордо заявивши, що достатньо заробляє
У знайомої жіночки трапилося горе — син надумав одружитися з дівчинкою не нашого кола. Я
— Відпочивайте, я все сама зроблю. Що ви планували? Які салати і закуски? Такого нахабства Ганна Дмитрівна не очікувала і просто сіла на табуретку поруч зі столом і мовчки моргала. Надя була звичайнісінькою дівчиною. Зі звичайною зовнішністю: невисока, з русявим волоссям до плечей і пропорційною фігурою, ніяких довгих ніг або «гнучкого стану». Ті, молоді особи, що приходили знайомитися з батьками раніше, виглядали інакше. Надя відрізнялася від попередніх, які так явно підходили зовні їхньому синові, як думала мати
— Вона воду, в якій яйця варилися, в раковину вилила, ти уявляєш? – майже
— М’яса! Прошипів хворий чоловік дружині, скоса поглядаючи на здорованя, під вагою якого ліжко прогнулося майже до підлоги. —Лікар заборонив, – заїкнулася дружина, але грізний погляд чоловіка змусив її замовкнути. — М’яса!!! Дружина зітхнула і почала збирати речі, сперечатися з чоловіком у цій родині не було прийнято. — Звари і принеси! — Добре, завтра принесу
— Я хочу м’яса!!! Володя ляснув рукою по тумбочці, бліда, худа рука відстрибнула від
Минуло три дні, я почав спілкуватися з Ксенією. Вона мені сподобалася. Я її знав ще й під час стосунків із Ніною, але не виявляв знаки уваги
Почну свою життєву історію з того, що в нас із Ніною добрі стосунки. Тривають
— Ну зрозумій ти, ну не хочу я ганьбитися і носити з собою твоє рагу або котлети в контейнерах, – лається чоловік. – Як дурень, чесно. — А інші теж дурні? Ті, хто обідає домашнім? — Я так зрозумів, що в нашій організації вони – відстій. Нормальні люди ходять у кафешку, туди й начальник ходить. І не тільки ми їмо там. Ну я ж маю себе якось показати на новому місці? Підвищення не отримаєш, якщо станеш вибиватися з лідерів
— Я днями, нарешті, закінчила светр старшій доньці перев’язувати. Малий став, я просто додала
— А я цибулю варену не люблю. Я її пересмажую з морквою і тільки тоді в суп додаю. — У мене мама теж так робить. Смачно
— Відрізай, мамо, або я сама ножицями пройдуся, — донька ревіла, сидячи на табуретці. Хвилі пшеничного
Чому яскрава й успішна дівчина звернула увагу на сина Тамари Олегівни – для свекрухи й зараз загадка. Спочатку була думка – «прикрити гріх», але перший онук зʼявився на світ лише за 5 років після весілля, коли Аліні було вже 30, та й живуть син із невісткою цілком дружно. Рідко бачаться, але дітей роблять регулярно
— А з третім вона вчинила так само, малюкові півроку, а мати на роботу
— Будемо, сестро, одне одного з тобою підтримувати, – переконувала тітка матір Людмили. – Разом і легше, і веселіше. А у свою однокімнатну я квартирантів пущу. Ех, шкода, звісно, непросто вона мені дісталася, ремонт мені там пошкодять, що й казати, але… Зате в нас із тобою тепер будуть всі грошики до гурту, а це легше. А з орендних грошей ми будемо себе балувати, заживемо! Ну чого ти тут одна киснеш
— Я вже маму вилаяла за це, але тепер їй, бачиш, просто незручно відмотати

You cannot copy content of this page