Подумала про те, що купить риби й мандаринів. І про те, що тут ще на футболку залишиться. В очах знову запекло. Невже так буває? Вона тільки сьогодні думала, що треба якось викрутитися і купити рюкзак — ключі постійно рвуть кишені пуховика й узагалі так незручно ходити без сумочки
Вірочка зайшла в під’їзд, потупала ногами, струшуючи сніг із чобіт. Зняла рукавичку й витерла
— Тобі бутерброд зробити? — Ні, дякую! Апетиту зовсім немає! — Ну, хоч чаю попий. У мене печиво смачне є! Кіра зробила кілька ковтків, подивилася на Мар’яну, а потім сказала: — Льошка мій зовсім збожеволів! Я прийшла додому, а він розкричався, накинувся на мене з кулаками. Я ледве ноги забрала! Навіть речі не змогла взяти
Мар’яна вже збиралася спати, аж раптом почула стукіт у двері. До неї рідко приходили
— Не хочу ці оладки, — заскиглила Ліза, не відриваючи очей від екрана. — Мама завжди купує млинці в магазині, вони смачніші. — А я хочу пластівці, — підхопив Максим. — Удома мама завжди робить зранку пластівці з молоком. Галина зітхнула. Вона встала о шостій ранку, щоб замісити тісто, насмажити оладок, зварити узвар зі смородини. А вони хочуть якісь пластівці з коробки
Галина Петрівна накривала стіл до сніданку, коли почула знайомий звук — онуки вже прокинулися
— Аню, купи торт! Сьогодні в нас радість! — мама сяє, простягаючи гроші. Я завмираю з підручником у руках. Радість? У нашій двокімнатній старій квартирі на п’ятьох? Серце йокає — невже квартира? — Яка радість? — Увечері дізнаєшся! Купи «Пташине молоко», тато любить
— Аню, купи торт! Сьогодні в нас радість! — мама сяє, простягаючи гроші. Я
Шість яблунь та дві груші буквально ломилися від плодів. Багато гілок були підперті рогатинами й палями. На землі все було всипано яблуками та грушами. — Боже, які ж красиві, як із картинки! — дивувалася Світлана. — А які смачні! — відкушуючи яблуко, говорив Мишко. — Ось і допомагайте збирати, будь ласка
Подружжя Світлана та Іван жили на околиці невеличкого міста, саме в тому місці, де
А кіт Мишко вранці вмивається, та підтакує: — Пра-а-авильно все зробила, пра-а-авильно, і своїм допомогла, і мене знайшла
— Мамо, ми цими вихідними не зможемо приїхати! — голос сина звучав винувато, але
— Щось їсти хочеться… Може, нагодуєш? Чим так смачно пахне? — Голубцями. Єдине… їх мало. Скоро чоловік голодний з роботи прийде. Тут Олеся одразу ж засміялася і замахала руками. — Та ти не переймайся. Ми ж із Ксюшею багато не з’їмо. Дай хоча б по одному голубцю
Христина чекала з роботи чоловіка. На плиті його вже чекали запашні голубці, які він
Що означає «Живіть, скільки хочете», чому свекри не сказали прямо, що дарують їм квартиру, де документи на неї, зрештою? Але дівчина розуміла: зараз не найкращий час для такої розмови. Вона про все запитає завтра
Проводжаючи поглядом останніх гостей, що йшли, Юля сиділа в альтанці заміського будинку й чекала,
— Молодці, що піч не зламали, — похвалив він Олену Петрівну. — А то був би не сільський будинок, а практично міська квартира. Без родзинки. Олена Петрівна сказала: — У печі наш дух живе. І їжа там найздоровіша й найсмачніша. Нічого кращого немає
Олена Петрівна нарешті наважилася: кинула роботу й пішла на заслужений відпочинок. — Правильно, мамо,
— Ти такий, Сашко, ти ягодами і сонцем пахнеш, я з тобою теж на наступні вихідні до матері поїду, добре? — несподівано сказала дружина
Ще за три дні до п’ятниці Сашко почав готуватися. Ці вихідні він нарешті вирішив

You cannot copy content of this page