Навіть подруги казали: “Не намагайся стати йому рідною матір’ю, спробуй бути хорошим другом”, я дуже старалася, терпіла, хлопчик же не вдома, йому важко, свого не захищала, поки в магазині, побачивши мого плакаючого сина, мені люди в черзі не сказали: «Та ваш старший його нишком щипає»
Історія про дитину від першого шлюбу підштовхнула мене поділитися про своє друге заміжжя. В
Розлучалася, сходилася, заміж виходила, розлучалася, зробила висновок, що залежна від того, щоби кохати як у казці, бути коханою теж як у казці
З ранніх років свого життя я закохувалась у чоловіків з «картинок» і домальовувала їм
До цієї заміжньої я його ревную, тому що коли я чекала дитину, і вона, до речі, теж чекала дитину, вона йому писала, хотіла його повернути, до того в їхніх стосунках він для неї багато чого зробив, боюся, що вони стануть коханцями, ще була інша, як він казав «у голодний рік зійде»
Мені 20 років, моєму чоловікові 30 років. Коли почали зустрічатися, у обох не було
Все здавалося добре, але вже через тиждень мати сказала нам із сестрою про своє рішення, наші чоловіки дуже незадоволені, кажуть, що самотня теща – тягар для них, батько не став умовляти матір і переїхав жити на дачу
Батьки «порадували», вирішивши розлучитися після 50 років шлюбу. Ні вмовляння, ні сльози не допомогли.
Рік тому все змінилося, чоловік перестав пропадати ночами, почав ідеально ставитися до мене ми стали тією родиною, про яку я мріяла до вчорашньої ночі, але зізнався мені, що в нього гріх на душі
Хочу виговоритися і шукаю поради. Мені 26 років, перебуваю на 8-му місяці другою дитиною
Коли мої подруги розповідали про своїх свекрух, я раділа, що моя живе далеко і не приходитиме щодня, але на початку літа мати чоловіка зателефонувала, що заїде до нас по дорозі з відпочинку, я все приготувала для її зустрічі, вважаючи, що кілька днів зазнаю таких незручностей, але свекруха заявила, що має ще два тижні відпустки і вона побуде у нас
Ми з чоловіком із різних куточків країни, я зі Сходу, а він зі Закарпаття,
Я так і не зрозуміла, чому мама говорить мені в 39 років що робити, говорить на першу їй зустрічну людину, про яку вона нічого не знає, різні гидоти, це мій будинок, я купила його зі своїх заощаджень, це моє життя та мої діти, я їх дуже люблю, заради них тільки й живу, бо сенсу у своєму існуванні більше не знаходжу
Мені 39 років, маю дітей. Старшій 16 років, молодшому 8 років, з чоловіком у
А вся річ у тому, що я якось попросила, щоб він додому із зустрічей із друзями приходив до 11 години вечора, після заяви про обмеження його свободи, я переглянула свої погляди та спокійно почала його відпускати, він, не попереджаючи, почав повертатися, коли захоче, о першій годині-дві ночі, друзі живуть поруч, і можна просто пройти пішли кілька хвилин, незважаючи на комендантську годину
З чоловіком живемо рік, перед цим  зустрічалися 5 років. Іноді через дрібниці сваримося, загалом,
Діти тоді були у батьків чоловіка, а сам чоловік у черговому відрядженні розважався, і ось вже по дорозі назад від подруги я прийшла в той двір, де колись жила з колишнім своїм чоловіком, сиділа на лавці перед під’їздом і дивилася на вікна квартири, де колись жила з першим чоловіком
Мене звуть Ганна, мені 46 років. У мене двоє майже дорослих синів і я
Спочатку жили на мої гроші і на зарплату свекрухи. У зв’язку з нестачею грошей довелося переїхати до орендованої кімнати у гуртожитку, чоловік казав, що все це тимчасово, тільки на літо, за цей час вліз у кредитні гроші моєї картки, а їсти мені приносила моя мама і давала гроші на якісь витрати, і ось уже вересень — дитина незабаром з’явиться, то й живемо у маленькій кімнаті всі разом
Познайомилася я зі своїм громадянським чоловіком перед Новим Роком і одразу дізналася, що чекаю

You cannot copy content of this page