Познайомилася я зі своїм громадянським чоловіком перед Новим Роком і одразу дізналася, що чекаю дитинк. Про те, щоб не залишати дитину навіть не йшлося. Почали разом жити на орендованій квартирі, та ще й з його мамою.
Проживши кілька місяців разом, у чоловіка почалися проблеми на роботі, почали мало платити. Спочатку жили на мої гроші і на зарплату свекрухи. У зв’язку з нестачею грошей довелося переїхати до орендованої кімнати у гуртожитку.
Чоловік казав, що все це тимчасово, тільки на літо. Та й на термін 20 тижнів потрапила до лікарні на збереження. І так минуло все літо — я у лікарні, чоловік без зарплати, жив на мамину зарплату та на копійки, які зміг десь підзаробити.
За цей час вліз у кредитні гроші моєї картки, а їсти мені приносила моя мама і давала гроші на якісь витрати. І ось уже вересень — дитина незабаром з’явиться, то й живемо у маленькій кімнаті всі разом.
Чоловік уже забула, коли останній раз приносив гроші, здебільшого у свекрухи бере. Борги на картці зростаютб, сама переймаюся весь час, дитячі речі хто, що зміг віддати зі знайомих, ліки купили мої батьки, оплачуватимуть лікарню теж вони.
Чоловік людина не погана, але за яку роботу він не брався б, завжди з’являється якась проблема. Грошей немає, перебиваємось, як можемо, то свекруха годує, то мої батьки допомагають.
Думки найжахливіші відвідують, щоб уникнути громадянського чоловіка, але куди? Батьки живуть у маленькій кімнаті у гуртожитку, ліжечко навіть нікуди поставити, місця мало.
Що робити, куди податися? Я свою роботу втратила поки що в лікарні лежала, а зараз вийти кудись не зможу, не кину ж я маленького свого, а батьки постійно на роботі. Не знаю, як бути у цій ситуації.
