Хочу виговоритися і шукаю поради. Мені 26 років, перебуваю на 8-му місяці другою дитиною (перша дівчинка 6 років).
У шлюбі 7 років, жили по-різному, спочатку він гуляв із друзями, приходив під ранок, розходилися десяток разів, навіть двічі розписувалися (він повертав мене).
Були й дзвінки та смс від дівчат, були й такі, що самі розповідали, що у них була близькість із моїм чоловіком. Але потім заперечували, злякалися, що дійде до її сім’ї. Усі ці роки я терпіла.
І ось рік тому все змінилося, він перестав пропадати ночами. Почав ідеально ставитися до мене ми стали тією родиною, про яку я мріяла до вчорашньої ночі.
Він зізнався мені, що в нього гріх на душі, що він зраджував мені і не раз і не з одного. Я не плакала, я знала це, просто та крапелька надії, що це брехня, давала мені сили.
Він розповів лише про одну, про решту я не захотіла знати (хоча ми живемо в невеликому місті, і знаю їх усіх). Так я і без його визнання здогадуюсь, з ким він зраджував.
Не знаю, що далі буде, як бути. Як жити далі? Просто не розумію, чому я обрала саме такого чоловіка, але раніше я могла піти, а зараз очікую дитину.
