Рідне Слово – Сторінка 59

Життєві історії 0

Ще через вісім місяців приїхала з Німеччини дружина Ігоря з донькою. Її багатий старий пішов з життя. Усе його майно і гроші дісталися його колишній дружині та дорослим дітям. І вона повернулася в країну, до колишнього чоловіка

Віра ходила з кута в кут по квартирі. Вона ніяк не могла повірити в

Життєві історії 0

— Ну кому ти збираєш, ба? – втомлено відповіла Юля, – Ти ж, зрештою, не вічна! Скоро вісімдесят, а все туди ж, цілий склад у шафі влаштувала. Ну куди це все потім, га? Нове ж усе, з бирками, а ти все збираєш і збираєш, а навіщо, для чого? Жити треба зараз

— Бабусенько, ну ти ж мені обіцяла, що викинеш це неподобство! — Юлечко, не

Життєві історії 0

— Мама моя ягоди з дачі привезла, звісно, для Зоряни, для кого ж іще, – тоді тільки-но полуниця пішла, було тих ягід пів скляночки всього. Донька спала, а прокинулася – ягід немає, – розповідає подрузі Ірина. – Ну і як ти таке оціниш? Це що? Одна бабуся везе для онучки, а друга – хап, і з’їла

— Мама моя ягоди з дачі привезла, звісно, для Зоряни, для кого ж іще,

Життєві історії 0

— Негайно зніми порчу з мого сина! — пролунав у слухавці істеричний крик Римми В’ячеславівни. Галина від несподіванки ледь не впустила телефон. Два роки від колишньої свекрухи не було ні слуху ні духу, і раптом такий дзвінок

— А ти не вказуй мені! — Римма В’ячеславівна спробувала прорватися до Галини, але

Життєві історії 0

— Худий, та оброслий став, Галю, а повинен навпаки, нова жінка, нове життя. — Катрусю, він коли тебе покохав, ось такий же ходив, ти видно його відштовхувала, а він їсти не міг, спати не міг. Любить він тебе, дурень, любить. Наробив справ, а як повернути все назад не знає, от і мучиться

Катерина навіть жити не хотіла, весь світ білий не милий, змушувала себе йти на

Життєві історії 0

У хаті яблуку ніде було впасти — рідня приїхала, спали покотом на підлозі. Тамара Вікторівна була категорично проти такого весілля. Вона хотіла, щоб усе було, як у людей — у кафе чи в банкетному залі, по-сучасному, по-людськи. Але Сергій настояв на своєму

На селі справляли гучне весілля. Всі від душі веселилися, аж гай шумів! Молодятка так

Життєві історії 0

— А коли ти зі мною була просто… ну, мамою? Не «мамою малюка», не господинею вічно зайнятого дому. А моєю мамою! Коли ти взагалі питала, як у мене справи? Я тобі про свої мрії давно не розповідав — ти ж увесь час «потім», «зараз не можу», «Ганнуся спить»

Почалося все три роки тому. Світлана вирішила, що можна дати собі другий шанс —

Життєві історії 0

— Замовкни, мамо! Нормальний сільський будинок, – обірвала її вимову Олена. – І чому Федір Ілліч обов’язково має щось давати? Мені буде цілком достатньо, якщо він буде просто любити онука. — Ха, любити! Такі любити не вміють. Йому взагалі люди не потрібні, схоже! Живе один і йому добре

Оленка тихо плакала, боячись розбудити малесенького Сергійка. Але ж їй здавалося, що запас сліз

Життєві історії 0

— Розумієш, він любить, щоб груди були нормальні. А в мене, сама знаєш, нульовий розмір. Я вже й лікаря знайшла, але мені ніяк кредит не оформлять. Ну, знаєш же, у мене іпотека і картки всі на нулі… Марусю, — протягнула вона. — А, може, позичиш мені? Він, знаєш, який багатий! Мені б тільки обручку від нього дочекатися, а там я тобі хоч десять машин куплю

Батька Марія ніколи не бачила, навіть на фотографії. Та й не було в неї

Життєві історії 0

— Що це таке? — в його голосі звучало щире обурення. — До мене прийшов штраф. З Рівного! Я ж у відрядженні був! Хто їздив на машині? Марина відірвалася від кухонної стійки, де поралася з посудом, і здивовано подивилася на чоловіка. — Ти серйозно? — вона фиркнула. — Ти ж знаєш, я навіть водити не вмію. Як я могла кудись поїхати?

Андрій увірвався в квартиру, кинувши двері і, не знімаючи куртки, швидким кроком попрямував до