Паркан сусіда Юхима я бачила зі свого кухонного вікна щоранісінько. Ох і гарний же
Марія глибоко зітхнула. За вікном шумів звичний весняний Київ, а в її просторій трикімнатній
За сімейною вечерею Тетяна нерішуче відклала виделку. Її очі зрадливо заблищали від непроханих сліз:
Пані Людмила завжди вміла зліпити свято буквально з нічого. Цей хист жив у ній
Аліна забігла до супермаркету вже пізно ввечері, повертаючись із роботи. Хотіла взяти лише пакет
— Ну все, тепер можна й про поповнення думати. Андрій підійшов ззаду, по-господарськи обійняв
Моя кава давно схолола, вкрившись темною, гіркуватою плівкою. У кухні стояла така дзвінка тиша,
«Приїжджай, Ганнусю! Негайно! Я дуже чекаю! Ти маєш знати правду». Цей коротенький, написаний ніби
Я тримала чашку чаю обома руками. Звичка ще з дитинства, батькова. Тато завжди пив
Братові Грицю стукнуло шістдесят п’ять. Зібралися в нього вдома чималим гуртом — чоловік п’ятнадцять: