Він став бігати по ліжку і клювати кішок, які раптово стали сонними. Потім він злетів і пролетів на кухню, де пару хвилин безладно мотався по плиті та столу поряд, після чого… Сів на вентиль, що відкриває газ! І протягом деякого часу повертав його то туди, то сюди. Закривши таки краник, він повернувся до спальні і сів на підвіконня
Граф – так назвали маленького пташеня. Вороненя… Чоловік знайшов його на вулиці перед будинком.
— Справа не у стосунках, а в її дурній звичці все всім розповідати. Щоб у домі не сталося, за дві години про це знає вся округа. Вона буквально сідає й обдзвонює всіх своїх знайомих. Розповідає все докладно, в деталях
Олена увійшла до квартири подруги з таким виглядом, ніби з нею сталося щось надзвичайне!
Оленка зʼявилася на світ влітку, у самісінький розпал жнив, було тепло, тому й вижила. Малесенька була така, немов те кошенятко. Мати їй в перервах, між перевертанням сіна, дала життя. Відлежалася під берізкою, загорнула дівчинку в нижню спідницю, поклала та побігла далі працювати. Увечері глянула – жива. Ну що робити, довелося забирати
— Бабуню, дивись, яка кішка цікава! — Ой, онученько, та в чому ж її
Ключ у замку скрипнув, і я відчула недобре — пахло яблучним пирогом Тамари Іванівни, який я не переношу через корицю. Вона стояла біля плити, в моєму фартуху, наспівувала. На столі — її пиріг
Ми з Сашком одружилися три роки тому, і спершу все здавалося ідеальним. Його мама,
Ігор знав, що ця красива тітка, яка приїжджає раз на рік і привозить купу подарунків, і є його справжня мама, але… любив він тітку і її вважав матір’ю, про що й сказав, коли йому виповнилося дванадцять. — Мені байдуже, чуєш… Для мене ти мама
Ігор знав, мати недолюблює його Ірину. Але не запросити не міг. — Ігорчику, а
— Ви не уявляєте, Віро Іванівно, як важко жити з вашим сином. Він абсолютно не розуміє елементарних речей. Навіть туалетом, вже вибачте, користуватися не вміє. Сто разів доводиться повторювати йому одне й те ж. А толку — ні-я-ко-го
— Терміново приїжджайте! — у голосі невістки Віра почула не тільки наказ, а й
— Ах, ось воно що… — здивувалася Валентина, — та ти дружину привів. Так ось кому шматки їжі тягав. Треба ж! Рито, глянь-но! Мій кіт одружився
Валя присіла відпочити на ганку своєї дачі. Весна ставала дедалі теплішою та сонячнішою. Поки
«Не сумуй, Дружок. Я ненадовго. Ось грошей зароблю і приїду. А ти поки бабцю Марію слухайся і чекай!» І Дружок чекав. Навіть коли бабця Марія, вчергове наповнюючи його миску, заплакала: «Зник твій Максимко. А ти, бідолаха, все сподіваєшся
Цього літнього ранку Дружок чекав. Він звик чекати. Літня зелень змінювалася осінньою охрою, потім
Не кажи постійно це слово — ювілей, не дуже приємно чути. Ювілей! Теж мені, дожив до такого, — Віктор з великим задоволенням підчепив кружечок смаженої картоплі і відкусив від рум’яної курочки, посипаної зеленню з часником
— Вікторе, ти хоч список гостей на свій ювілей склав? — Маргарита поклала чоловікові
— Марино, ти цю годувала чи мила? – Втомлений і сонний Сергій увійшов до ванної, де Марина домивала одну з доньок. — Не пам’ятаю. Щоб не втрачати даремно час – піди поки свою нагодуй, потім поміняємося. — А якщо вона вже їла? — Значить, міцніше спати буде
— Марино, не хочу здатися грубою, але у вас дівчинка завжди так поводиться? Мені

You cannot copy content of this page