Рідне Слово – Сторінка 75

Життєві історії 0

Напевно, це був злий рок: травма у Борі була точнісінько така, як у дочки. — Ходити він ніколи не зможе, — сказали лікарі. Боря був похмуріший за хмару. Не розмовляв ні з Ірою, ні з Лізою. Лише раз кинув: — Це все ти винна! Приспічило тобі поговорити

Червоним було все – затьмарене небо, відблиски на шибках, навіть шкіра здавалася червоною, і

Життєві історії 0

— Ви не дали мені договорити! — докірливо зазначила Лариса Олександрівна. — Гостей буде двісті. З них сто дев’яносто — з нашого боку. З вашого, виходить, вісім плюс вас двоє

Ірина Василівна стояла біля дзеркала і крутила в руках вішалки з сукнями, думаючи, яка

Життєві історії 0

— Тут ось я борщу тобі наварила, а то ходиш, мабуть, по казенному громадському харчуванню… — Я й сам готувати вмію, ви ж знаєте. Не хочу просто. — А хотіти треба. Життя ж триває. Ти зрозумій мене правильно, я доньку не виправдовую, але серцю не накажеш. Так уже склалося

— Сашенько, я тобі пиріжки з цибулею та яйцями принесла, як ти любиш, —

Життєві історії 0

— Дівчатка, чули? До нас приїхала бригада мужиків-будівельників. Школу добудовуватимуть. Спочатку хотіли одноповерхову робити, а тепер вказівка зверху, другий поверх зводити. Населення у нас швидко зростає, воно й зрозуміло, у кожній родині, щонайменше, по троє дітлахів

Ці події розгорнулися десь в середині 1980-х років. Для молоді це, звісно, далеке минуле,

Життєві історії 0

Ми не жебраки, щоб наша донька по-собачому зійшлася з чоловіком, у перерві між сніданком та обідом. І свати нас підтримають, щоб усе було як у людей: сукня, каблучки, банкет у хорошому ресторані, лімузин! Ми тебе не на смітнику підібрали, щоб на весіллі економити

— Мамо, мені Костик офіційну пропозицію зробив! — Оленка схилила голову, очікуючи маминої реакції.

Життєві історії 0

— Все буде як годиться. На облік стане, у себе пропишу. Донечці улюбленій мізки вправлю, але це потім. Головне, що Ольга заспокоїлася і вирішила, що далі робити буде. – Світлана, охнувши, потягнулася і раптом усміхнулася, дивлячись на подруг. – А все-таки я вам втерла носа, подруженьки мої! Прабабою першою стану я

— Галинко, а у тебе теж світла немає? – Світлана Іванівна важко піднялася сходами

Життєві історії 0

— Бабусю Наталю, спасибі велике за вашу увагу і бажання підтримати нас. Але ми змушені відмовитися від твого подарунка, — посміхнувся Дмитро і повернув бабусі ключі від квартири. Наталія Максимівна змінилася в обличчі. Вона, здавалося, не очікувала такого повороту подій

На гамірній весільній вечірці, серед гучних привітань і танцювальних ритмів, гості завмерли, побачивши, як

Життєві історії 0

— Ну ви й спите! — розсміялася бабуся у відповідь. — Ну, раз прокинулася, давай допомагай! — Так у нас же курка зі вчора залишалася… — А, це? Та я її вночі ще з’їла, не спалося мені з дороги. — Ясно… — Ганна не знайшлася, що сказати. Судячи з вигляду, в одній із каструль було картопляне пюре

— Єгоре, Даринко, виходьте, прабабуся Валя приїхала! Шестирічні двійнята швидко і з неприхованим інтересом

Життєві історії 0

— Вибач, мамо, я переб’ю тебе. Я дуже хочу зараз думати, що помиляюся в оцінках твого побажання. І хоча ми приберігали цю новину на кінець свята, я думаю, що можу її озвучити вже зараз

— Оленько, звільни мені стіл, будь ласка. А то мені поставити страви нікуди. Віра

Життєві історії 0

— Ти так і не дістала курку з морозильника, – роздратовано почав Сергій. – Я ж просив… Олена чортихнулася про себе. — Вибач, забула, – вона втомлено стягувала з себе важке зимове пальто. — Звісно, забула! Твоя звичайна відмовка, – Сергій зі злістю рвонув пакунки з підлоги і пішов із ними на кухню

Приблизно в п’ятирічному віці Оленка почала розуміти, що з нею щось не так. Ось