Рідне Слово – Сторінка 77

Життєві історії 0

— Я навіть не пам’ятаю, що готувала на той момент, — згадує Оля. — Донька зайшла на кухню, зблідла, як стіна, і метнулася до туалету, а потім і вранці бігала. Ну я ж не дурепа, серце йокнуло від здогадки, запитала, відповідь була ствердна

— А що чоловік? — втомлено махнула рукою Ольга. — Чоловік ні пари з

Життєві історії 0

— Та мама салат мені сунула п’ятиденний… він якийсь підкислий уже був наче. Я після обіду замість кабінетного крісла в туалеті просидів, ледве живий вийшов, — з досадою промовив Олексій

Вікторія сиділа на дивані й гортала сторінки журналу, коли двері квартири відчинилися, і всередину

Життєві історії 0

Того ж дня вона купила собі червону рибку, улюблений сир, йогурти, фрукти — і тепер могла спокійно з’їсти все сама, не побоюючись, що хтось «випадково» все з’їсть за один раз. І навіть наступного дня Світлана відкрила холодильник і побачила, що все лежить на своїх місцях, нічого не зникає за ніч

Світлана завжди вважала себе дбайливою господинею. Вона звикла до ладу, до того, що продукти

Життєві історії 0

— Моя дочка хвора! Її може не стати в щомиті. Їм потрібна допомога! Допоможіть їм! Прошу! Ольга намагалася зрозуміти, як їй реагувати. В очах чоловіка читався відчай, здавалося, ще кілька секунд і він буквально заплаче

Ольга йшла з роботи, занурена у свої думки. Вона перебирала події дня, на роботі

Життєві історії 0

— Мамо, я тобі ромашок нарвав, – у кулачку 5-ти річного сина букет із трьох квіточок, – я хотів ще один букет нарвати, але раптом у мене буде братик, а я не знаю, чи можна хлопчикам дарувати квіти. — Можна, – впевнено каже мій чоловік, погладжуючи мій живіт, – ось ти колись подарував мені найкращу квітку на землі, твою матусю

— Я от не розумію, у тебе взагалі є хоч якась гордість?! – почула

Життєві історії 0

— Здрастуй, доню, — жінка потягнулася до неї, мабуть, обійняти хотіла чи за руку привітатися, але потім зупинилася, — я твоя мати. — Ага, здрастуйте. Немає в мене матері, і не було ніколи

— Жінко, ви до кого? — Олена незнайомців на порозі свого дому не любила,

Життєві історії 0

— Ось уже точно: два чоботи пара, – махнула рукою баба Шура, – один рудий, інша кульгає. Зовсім задражнять їх злі безсердечні люди. — А ти їх не слухай. Мало хто язиком що меле. На себе нехай подивляться. Чи все у них то на місці

— Ну от і що ж мені з онуком робити? – скаржилася баба Шура

Життєві історії 0

Рано-вранці Анатолій піднімався і йшов на риболовлю, приносячи до обіду кістлявих карасів. Юлька смажила їх у розпеченій олії, обвалявши в борошні, так що кісточки ставали м’якими, і рибу можна було їсти цілком, якщо вона була дрібна

Те, що Юлька «зіпсована», знали всі: коли вона вчилася в дев’ятому класі, заїжджий перекупник

Життєві історії 0

До чого вона готова? Жити без мами? Ні! Не готова і ніколи не буде готова! — Батько приїхав, чекає на тебе. – Зіна поправила на голові чорну пов’язку. – Пора, дівчинко

— Ганнусю, ти всі свої речі зібрала? – сусідка, тітка Зіна, зайшла в кімнату,

Життєві історії 0

— Мамо Женя, мамо Валя, до нас якась тітка прийшла! Коли Женя дійшла до дверей, на порозі нікого не було, вона знизала плечима і повернулася на кухню, де обідали дорослі, продовжуючи неспішну розмову. — Ну що, дівчата, вирішили в якому кафе весілля справляти будемо?

— Як же ми всі тут помістимося? Ти ж казала, що в тебе трикімнатна