— Мамо! Де обручки?! — Оленка вибігла від реєстраторки, залишивши нареченого стояти розгубленим. Цей
Світлана, як то кажуть, докладала всіх зусиль, аби мати добрі стосунки зі сватами. Зятя,
Антоніна Петрівна стояла біля плити й з любов’ю знімала з дека рум’яну, шиплячу курку.
— Ти зовсім про сім’ю не думаєш, — мати стояла на порозі Ірининої квартири,
Село Липівка всередині січня мало такий вигляд, ніби його витесали з криги. Тонкі стежки,
Я чудово розуміла, у що вплутуюсь: збиралася заміж за чоловіка з «причепом» — двоє
— Мамо, це Вітя: ми вирішили пожити разом! — радісно промовила донька, тримаючи за
Двадцять сім років я прожила з Сергієм. Чоловік — хоч куди: не п’є, не
Карині й на думку не спадало обурюватися, коли свекруха, ще до реєстрації шлюбу, сказала,
Я відчинила холодильник після того, як гості пішли, і застигла, знаєте, у повному здивуванні.