— Мамо, там живе якась жінка! З нею троє дітей! І вона стверджує, що
На кухні пахло ваніллю від пирога, що остигав на столі. Надія мила посуд у
— Де волочилася? У Катьки своєї? Усе ніяк не наговоритеся? Скільки років до неї
— Мамо, ну ми ж місяць тому домовилися! Я всім сказав, що буде твоє
— Та хіба ж вона не бачила, що за птах цей її Андрій? І
Світлана Юріївна стояла в себе в крамниці, нервово перекладала тюки гарних тканин і емоційно
— До якого ще кошика? — щиро здивувався тридцятирічний Михайлик. — Ну як до
— Мамо, ви ж Женю для себе хотіли, а не для мене. От самі
Марина стояла посеред кухні й сумно оглядала полиці холодильника. До відʼїзду сватів лишалося ще
— Буду ставитися до свекрухи так, як вона до мене! — вирішила я. Це