Після роботи подруга домовилася зустрітися з ним у кафе і благала мене піти з нею, щоб вона не сиділа сама, чекаючи на нього, я погодилася, сама не знаю, чому, коли вона помахала комусь рукою, запрошуючи за наш столик, я обернулася та побачила свого колишнього чоловіка

Після десяти років спільного життя чоловік сказав, що нам треба розлучитися, бо він уже давно кохає іншу жінку. Для мене це було так несподівано, що я одразу йому не повірила, думала, що це жарт.

У нас із ним не все було добре у стосунках, але я ніколи не помічала, що він мені зраджує. Або, як сказала моя подруга, не хотіла помічати. Може, вона й має рацію. Коли чоловік казав, що затримався на роботі, то я вірила.

Майже кожних вихідних він йшов, то на рибалку, то в гараж. Я бачила, що він змінився, але думала, що ми вже разом так довго і він охолодів до мене.

Хотіла запропонувати йому провести відпустку поодинці, щоб зрозуміти, чи потрібні ми одне одному чи ні. Але чоловік вирішив раніше і несподіваним для мене чином.

Мені було боляче і прикро, я його кохала, як і раніше, але нічого не можна було вже змінити. Після розлучення я переїхала до батьків до іншого району.

Довелося роботу поміняти, щоб не їздити так далеко. Дочка теж пішла до нової школи, довго звикала до вчителів та однокласників.

Але згодом ми навчилися жити самі, без батька та чоловіка. На роботі у мене з’явилася подруга, з якою ми могли поговорити, поділитися своїми переживаннями та проблемами.

Мене покинув чоловік, а вона у свої тридцять так і не знайшла своєї другої половинки і вже втратила надію вийти заміж. Але якось вона прийшла на роботу така весела, і одразу ж розповіла мені, що познайомилася з чоловіком, щоправда одруженим.

Але він сказав, що дружину не любить і збирається залишати сім’ю. Я одразу згадала, як мені було боляче, і сказала їй, що вона не там шукає своє щастя.

Після роботи вона домовилася зустрітися з ним у кафе і благала мене піти з нею, щоб вона не сиділа сама, чекаючи на нього. Напевно, подруга ще хотіла, щоб я його побачила та змінила свою думку.

Я погодилася, сама не знаю, чому. Коли подруга помахала комусь рукою, запрошуючи за наш столик, я обернулася та побачила свого колишнього чоловіка.

Він зупинився і не міг зрозуміти, звідки я тут взялася. Я встала та пішла.

Після цього подруга звільнилася, потім зателефонувала мені і сказала: “Пробач, але я не можу без нього”. Не знаю, з нею він ще, чи знову шукає чергове кохання?

You cannot copy content of this page