Працюю в колективі 8 місяців, колектив здебільшого чоловічий, лише 4 дівчини зі співробітників. Коли я прийшла працювати була вже одна дівчина, після мене прийшли ще дві з інтервалом в 1 місяць.
Після того, як прийшла остання дівчина, ми стали помічати, що звідкись з’являються нові чутки, плітки, інтриги. Намагалися колективом якось припинити все це, з дівчатами поговорили співробітники чоловічої статі, щоб з’ясувати, звідки коріння йде.
Звичайно дві дівчини, що прийшли після мене, влаштували істерики зі сльозами і в усьому звинуватили мене і мою колегу, яка прийшла раніше за всіх нас.
Після прийшов ще один співробітник, він, мабуть, вибрав для себе бік двох інтриганок, і ходить по колективу розпускає інтриги, каже, хто що про кого сказав, веде себе з усіма хамськи, кричить, що у нього скрізь зв’язки, і тому все йому дозволено.
Ми розмовляли з ним, що так не можна робити. Все одно ніхто з нас не відмовляємось спілкуватися з новими колегами, плітки плітками, але всі намагаються зберегти робочі стосунки.
Вирішити цей конфлікт інтриг мирним шляхом у нас не виходить. Моя думка така: через трьох людей наш підрозділ сильно страждає, ми не знаємо, кому вірити, з ким спілкуватися, як працювати взагалі!
Можливо, я помиляюсь і ці люди самі жертви, чи просто «олію у вогонь підливають». У мене стосунки з новими співробітниками такі, я просто слухаю їх, але зазвичай мовчу.
Сьогодні був уже просто край, тому що дівчата інтриганки в черговий раз стоять за спиною і поширюють нову брехню про мене та моїх колег (це чули повз мене ще 4 людини, вони просто, мабуть, не зрозуміли, що їх слухають).
Потім вони підходять до мене і відкрито кажуть, що я зобов’язана їх підвести до місця призначення (нам потрібно було їхати по роботі, всі своїм ходом добираються).
А наш новий співробітник із ранку покривав мене некультурними словами, бо я попросила вийти його з жіночої кімнати, а в результаті нахабно сів у мою машину, на мої слова «я з тобою не поїду» мені відповіли такою брутальністю, в сенсі, що я зобов’язана для цього щось робити, і моя думка його не цікавить.
До мене підійшли двоє колег і запитали, чи можу я їх теж із собою взяти, я нікому не відмовляю, коли до мене хтось підходить. У результаті, колега який зухвало опинився у мене в машині, самостійно виходити з неї не погодився, це був просто цирк якийсь, мої інші колеги за руки його витягували!
Це взагалі просто кіно якесь. Мене знову покрили «добрими» словами. Я прийшла в цю організацію працювати, я не хочу, щоб хтось мене обговорював і розпускав брехню про мене, колег, особливо про мене та мого чоловіка (ми разом працюємо).
Як мені припинити всі інтриги хоча б щодо мене? Як зробити так, щоб мене взагалі не чіпали ні ці люди, які мені вже неприємні просто, ні їхні інтриги.
Двадцять років тому, коли над селом Спасівка стояла густа серпнева спека, а повітря густо пахло…
— Ганнусю... а чого це в тебе чоловік такий похмурий? — ледь чутно спитала я,…
Якось зібралися ми з коліжанками дитинства — давнім дівочим товариством, четверо нас. Усі вже на…
Ганнуся замолоду була такою, що хоч з лиця воду пий. Висока, ставна, коса русява аж…
— Мамо, ну ти що, справді не розумієш? Не можу я в такому вигляді на…
Мені 60 років. І я вперше за багато літ зважилася кудись поїхати не у справах,…