Дивлячись на чоловіка, що розвалився на дивані перед телевізором, я зрозуміла, що тут не так і це треба міняти. У вихідні у нього комп’ютер, телевізор, телефон, а у мене відповідно свої захоплення, каструлі, пилосос, пральна машина і прасувальна дошка.
А навели мене на цю думку під час з прибирання, знову лежали шкарпетки чоловіка біля дивана. І я вирішила, що настав час розподілити обов’язки по будинку порівну.
До такого рішення я приходила не раз, але зупиняло те, що в будинку все занедбане, і мені доведеться самій знову все налагоджувати. Пам’ятаю скільки коштувало сил і нервів переконати чоловіка зробити ремонт та поміняти меблі.
Але терпець мій урвався, і я вирішила висловити все чоловікові, що я не Попелюшка, а він не принц, якому треба прислуговувати. Для нього це стало шоком, він одразу сказав, що він не зуміє, а в мене і так все виходить, і я всюди встигаю.
Він не розуміє того, що швидко все я роблю не від того, що я така вміла, чи мені це легко, а тому, що мене постійно бракує часу. І я вирішила поділити домашні обов’язки на двох.
Працюю і втомлююся на роботі я так само, як і він, то чому він приходить і відпочиває, а я ще цілий вечір працюю вдома, не кажучи вже про вихідні, коли потрібно і приготувати, і прибрати, і купити продукти на тиждень. З цього моменту почалися сварки, закінчився комфорт у чоловіка і він дуже незадоволений тим, що доводиться пилососити або винести сміття, поки я готую обід.
Я попередила, що поки я цим займатимуся, то готувати і купувати їжу доведеться йому самому. Я згодна бути домогосподаркою, тоді нехай він заробляє, щоб нормально забезпечити сім’ю, а я забезпечуватиму йому комфортний відпочинок після роботи.
А поки це не так, то обов’язки по дому будуть розділені порівну. Інакше якщо я можу і гроші заробляти, і лампочку сама поміняти, то навіщо мені чоловік?
