Познайомились ми в інтернеті на сайті знайомства. Сподобався мені одразу, симпатичний, привабливий. При першому побаченні одразу поцікавився, скільки я заробляю!
Два тижні зустрічей і Василь одразу запропонував жити разом (сказав, що він не хлопчик, щоби за ручку зі мною ходити), я погодилася. Зараз я розумію, що мені тоді треба було гнати його.
Загалом, прожили ми три місяці, Василь робить мені пропозицію вийти за нього заміж, та й до того ж пропонує повінчатися. Я тоді від радості вся сяяла.
Скажу, що стосунки із самого початку не склалися, але я тоді така зачарована і закохана в нього була, тому все йому пробачала. Скандали щодня все йому не так, за його словами я погана господиня, теж погана дружина репетував на всю квартиру так, щоб чули всі сусіди.
Пів року ніде не працював, казав, що нікуди не беруть без прописки, пошкодувала, зробила прописку, але зараз розумію, що це все було неправда, а я повелася. Житла свого в нього немає, до мене жив у батьків.
Далі гірше, через пів року розписалися, повінчалися і тут він показав себе, ображати став, в той час я так любила його, що все пробачала. Зараз живемо другий рік, він своєю поведінкою та своїми руками всі почуття вибив із мене!
На жодній роботі ніде не тримається. Дітей спільних у нас немає. В мене від першого шлюбу дочка 18 років. Дочку мою зовсім жене з дому.
Ніякі мої слова жодного вмовляння на нього не діють! Живе за мій рахунок, у моїй квартирі, хитає свої права, сується в господарство, через одну не миту тарілку чи сміття в смітнику влаштовує такий скандал.
Я йому кажу, що чоловік не повинен у господарство потикатися, мовляв, він повинен до хати зарплату дружині нести та сім’ю годувати. Зараз улаштувався двірником, у другу зміну працює, а сьогодні дзвонить, каже, що там прибирають, мовляв, одного звільнили ніби ні за що, мені каже, що його, можливо, теж звільнять.
Я йому кажу, що коли ти тут ніяк і ніде не втримаєшся, тоді тобі залишається одне — їхати кудись на заробітки. Мені так все набридло.
Вирішила одне, чи він їде на заробітки, чи я подаю на розлучення. Зараз я його не кохаю, а скоріше шкодую. Мені лише 37 років, а от йому 40 років думаю, його вже не виправити.
— От же ж біда на мою голову, — спересердя сплюнув Василь. — Взяв її,…
З Валерієм Наталка познайомилася не абиде, а на справжній виставці. Її давня подруга, яка викладала…
Ганнусі нещодавно виповнилося двадцять сім. Знаєте, той самий вік, коли вже хочеться не просто бігти…
В Андрія всередині щось обірвалося, щойно він її побачив. Це було те саме кохання з…
Максим вивантажував із багажника пакунки з продуктами, а я стояла біля вікна і спостерігала за…
— Дядьку Миколо, мати сарай розбирає. Просила переказати: заберіть пилку, батькову. Каже, вона якраз по…