Хочу поділитися дуже типовою історією з життя, сподіваючись почути пораду і думку добрих людей, які відвідують цю спільноту. Два роки тому я почала зустрічатися з чоловіком і дуже швидко закохалася.
Знайомі ми були дуже давно, він був моїм хорошим знайомим. Але незабаром трапилося так, що одного прекрасного вечора у нас стосунки зав’язалися.
Він справляв враження доброї та дбайливої людини. Мені подобалися всі його друзі та подруги, з якими я відразу ж порозумілася і з часом вони стали моїми друзями теж.
Я потоваришувала з дівчиною його друга, на той момент здавалося таке гарне дівчисько, просте в спілкуванні, веселе. Я тоді подумала, ось воно, щастя, нарешті я зустріла свого коханого та єдиного, і знайшла справжню подругу, з якими раніше мені так не щастило.
У подруги стосунки з її хлопцем були жахливими, вона весь час скаржилася, як у них все погано, і я сама намагалася її підтримувати, як могла і навіть шкодувала її. І ось нещодавно трапилося те, чого я ніяк не могла очікувати, з випадковості я натрапила на листування свого коханого. І земля пішла в мене з-під ніг.
Останнім часом я почала сумніватися у почуттях свого «коханого», ми стали періодично лаятись і він став скаржитися нашій спільній подрузі на те, як я його дістала. Вона в свою чергу давала йому поради, ясна річ, не на мою користь.
Говорила спочатку, що я дурна, не ціную його кохання і тріплю йому нерви, але я ставилася до нього з усією любов’ю. Він почав постійно їй на мене скаржитися навіть по дрібницях, варто мені хоча б захворіти він тут же їй висловлював свої обурення, в чомусь мені допоміг, в чому я не розумію, а потім взяв і наговорив їй яка я тупиця.
Далі було гірше, вони стали за спиною мене відверто і нецензурно ображати, а якщо бути точніше — «подружка» починає говорити про мене погані слова, а він її підтримує. В обличчя він такий гарний і слова кохання каже, викликається сам допомогти, і турбується, щоб тепло одягалася, а за спиною лив на мене бруд разом із моєю найкращою подругою.
Дізнавшись про це, я йому все висловила і кинула його, але він навіть не вибачався, а більше того, зробив мене у всьому винною, що я полізла в його листування. Тепер ці люди продовжують серед спільних друзів та знайомих виставляти мене невідомо ким. Тяжко все це.
Розумію, що не повинна була лізти в особисте листування, що це не добре, і не пристойно, але я на той момент вирішила, що не дарма мені випала така можливість. І не помилилась. До того ж, як з’ясувалося, він фліртував зі своєю знайомою, обговорюючи її «апетитну фігуру».
В черговий раз я стикаюся з людською невдячністю, підлістю та злістю, хоча за натурою я людина добра і чуйна, завжди прагну допомогти безоплатно. Але цього разу я так обпеклася, що більше нікому не довіряю, не хочу ні друзів, ні стосунків і відчуваю, що починаю закриватися в собі, цураючись усіх довкола.
Хочу вислухати вашу думку та поради щодо цього. Заздалегідь дякую.
