Сергій побачив, що його дівчина забула вийти з Фейсбуку та натрапив на цікаве листування, ситуація неоднозначна, а вона, як змія вивертається

Хочу поділитися з вами історією, яка сталася зі мною кілька тижнів тому і дізнатися про вашу думку. Я – чоловік і зі своєю другою половинкою ми вже 3 роки разом, але нещодавно у нас сталася дуже погана ситуація.

Під час вихідного дня, коли моя супутниця була на роботі, я сидів за комп’ютером і захотів подивитися різні відео. Я зайшов до Фейсбуку, щоб увімкнути відео зі своєї сторінки, а там виявилася її сторінка (забула вийти). І там був діалог (точніше, його мала частина, саме з цього дня, хоча саме спілкування, як я пізніше дізнався, тривало кілька днів до цього).

З листування випливало, що її старий знайомий приїхав до нашого міста і, за її розповідями, написав їй. У них закрутилося спілкування на різні теми. Коли я читав залишок листування (більша частина була видалена, тому що вона боялася, що я це побачу), у них була призначена зустріч. У той момент, коли я її читав, він був у неї на роботі. У чому суть, там були теми про зраду, мовляв, нумо будемо коханцями і т.д. Але все це було в жартівливому контексті наполовину.

Я, довго не думаючи, просто зібрав її речі і відвіз у її стару квартиру. Само собою вона про це дізналася, почала вибачатися і говорити, що все це лише простий жарт, тим більше, що він тут просто проїздом на пару днів. Але замість того, щоб побути в неї на роботі кілька годин, як вони й планували, він був з нею до кінця дня. Потім проводив її до будинку, і у них був поцілунок (близькості не було, це я знаю точно).

Але за її словами, у наших з нею відносинах «зникла іскра» і вона просто захотіла спілкування з кимось ще, а поцілунок був просто як виплеск емоцій через те, що я так її покинув. На цьому їхнє спілкування закінчилося, він поїхав.

Тепер вона вже ночує в мене кілька днів. Клянеться, що більше такого не повториться і все в такому дусі. Але проблема в тому, що довіри до людини просто вже немає, хоча я збрешу, якщо скажу, що не кохаю її. Мені хотілося б все повернути, але тепер я щодня думаю лише про те, чи повториться колись така мутація чи ні.

Я не заперечую, що став приділяти їй менше уваги, ніж раніше, але і вона стала «колодою» у ліжку. Але ж я через це не пішов наліво чи ще щось? Заробляю пристойно, у кілька разів більше за неї, забезпечую нас обох спокійно і був цілком задоволений життям.

Хоча часто бувало, що на вихідних у мене просто не було сил і бажання йти кудись з нею гуляти або ще щось вигадувати. Загалом нас з’їв побут. Як то кажуть, і хочеться, і колеться тепер. Просто хочу вислухати вашу думку, чи варто продовжувати чи через весь біль краще все закінчити?