Чотири роки тому моя сестра вийшла заміж. Доволі вдало вийшла, чоловік має і квартиру, і машину, і гарну роботу.
Саме той варіант, про який мріє більшість дівчат і жінок – і кохає, і симпатичний, і при грошах. І все в сім’ї у них було добре, поки рік тому сестра не втратила роботу і не залишилася вдома в ролі «домогосподарки».
І якщо вона спочатку шукала роботу, то тепер вона просто вирішила, що чоловік зобов’язаний її утримувати і вона може дозволити собі сидіти вдома. І не моя була б справа, але я ясно бачу, що обстановка у них у родині загострюється.
Чоловікові не дуже подобається, що він працює щосили, щоб забезпечити сім’ю, а його дружина тим часом витрачає гроші праворуч і ліворуч, не особливо замислюючись, звідки вони взялися і хто їх заробив. Мої несміливі спроби поговорити з сестрою, натякнути, що так краще не робити, були нею жорстко припинені.
Мовляв, лізу не у свою справу, і все вона робить правильно. Мені ж не дуже хочеться, щоб її шлюб розпався через її лінощі та егоїзм.
Та й мама наша сильно переживає і теж розуміє, що сестра робить неправильно і що це все добром не скінчиться. Особисто я вважаю, що чоловік не повинен і не зобов’язаний утримувати молоду та здорову дружину, та ще якщо дітей поки немає.
У наш технологічний час з мікрохвильовками, посудомийними машинками, пралками, пилососами та мультиварками від жінки не так багато потрібно часу та сил для підтримки затишку в будинку. Без роботи жінка поступово деградує і перетворюється на мимру «в халаті та бігудях».
Як пояснити сестрі, що її чоловік не повинен утримувати дорослу дівчину і що така її поведінка вилізе боком і їй, і нам, людям, які її щиро люблять?
