Багато хто з нас стикався з ситуацією, коли залишаються бабусині золоті сережки, дідусева обручка. І носити вже не будеш, та де діти, не знаєш.
Хтось здає ювелірам. Хтось виготовляє інші прикраси. Хтось просто зберігає в скриньці.
Духовники відповіли на запитання, як правильно поводитися з такими коштовностями.
Церква не забороняє носити ювелірні прикраси родичів, яких немає. При цьому важливо знати один нюанс – стосунки із цим родичем.
Було б добре носити цінності людей, з якими за життя були теплі та дружні стосунки. Якщо ж так склалося, що з родичем були не найкращі стосунки, то не варто все ж таки носити такі прикраси.
Крім того, таку спадщину можна носити з собою як талісман, але не варто перетворювати таку річ на культовий скарб, амулет, особливий знак, наділяти його особливим змістом та силою. Це суперечить релігійним канонам.
Також не забороняється здавати золото на брухт чи обмін в ювелірних магазинах. Але все ж таки не варто поспішати розлучатися з прикрасами. Деякі можуть бути особливо цінними, тому краще звернутися до ювеліра за професійною консультацією.
