Я молода дівчина, красива, весела, з гарною фігурою, часто пропонують фото знімання і т.д. У відносинах дбайлива, ласкава, ніжна і віддана, добре готую і вдома завжди чистота і порядок, але не можу знайти людину, з якою буду щаслива.
Начебто і чоловіків багато довкола, але не лежить ні до кого душа, не хочу ні з ким навіть лягати в ліжко. Але зазначу, що я люблю близькість.
Але вона в мене відсутня вже як пів року. З ким попало теж не хочу спілкуватися і до колишніх не тягне, та й не хочеться взагалі наступати на ці граблі.
Сьогодні один чоловік, старший за мене (хоча вік не бентежить, завжди спілкувалася з людьми старшими за себе), запропонував мене спонсорувати. Тобто платити мені гроші за побачення з ним.
Він одружений, займає досить високу посаду (через це буде все приховано від чужих очей), атлетичної статури й взагалі просто хороша людина. Пропонує великі гроші.
У наш час це давно стало звичайним, але ніколи б не подумала, що зважусь на таке. Але думки мене почали душити, що, можливо, варто спробувати.
Якщо не можу знайти людину для відносин і кохання, то чому б не завести коханця, який ще й гроші даватиме? Загалом, сиджу я і думаю, чи варто погоджуватися?
У голові купа думок, оскільки це не зміна партнерів 10 разів на день, але й за гроші. Пораду у знайомих питати не хочу ні в кого, хоча подруги близькі є, і можна було б поділитися. Прошу прийняти ситуацію адекватно та без образ.
— Мамо, заспокойся, будь ласка, не нервуй. Просто поясни, що трапилося, — Поліна мимоволі потерла…
— Женю, а чого ви весь шашлик дочиста змели? Могли б хоч жменьку для жінки,…
— Та облиш, Аню, тобі що, шкода? Просто в Антохи зараз складний період... — А…
Той вечір починався як завжди: чотирирічний Михайлик уже солодко сопів у своєму ліжечку, на кухні…
Той суботній ранок починався у мене за звичним, роками відпрацьованим сценарієм: на плиті тихенько пихтів…
— Лідочко, глянь, будь ласка, чи є ще хтось у коридорі? Хотіла сьогодні раніше піти.…