У мене ось яка проблема, зникли почуття до чоловіка, вірніше він своєю поведінкою їх знищив. Мені 23 роки, йому 22, у шлюбі 2 роки, у нас є син, якому півтора роки.
Я сирота, навчаюсь в університеті, чоловік мій працює. Але заробітна плата 15 тис. гривень.
Завдяки моїй високій стипендії і тримається наша сім’я. Я плачу за все, і за квартиру, і за харчування, і за одяг загалом за все.
Мій чоловік заробляє тільки на себе. Він дозволяє собі багато чого, а всі фінансові та побутові проблеми, та й те, що стосується дитини, та виховання — все це на мені.
До всього цього додається навчання, а він хоче тільки працювати і спати (працює з 6-ї вечора до 3-ї ранку), вдень сидить з дитиною, поки я ходжу на навчання, але в домашніх справах теж робити нічого не хоче.
Зараз кінець сесії, я забрала дитину до бабусі. Думала, що через дитину, може ми і сваримося, але ні, і цього разу ми не висипаємося.
Та це гаразд, дитина, коли була вдома, мені не заважала, я і готувати встигала, і прибирала, і на романтику час був. А зараз я перестала готувати навіть прості страви, оскільки він мені каже, що я нічого не роблю взагалі, хоча цілими днями переписую лекції і ходжу на навчання.
Я втомилася так жити, тягнути все на собі, розумію, що треба міняти щось у житті, але як? Чоловік мене явно не чує, я намагалася з ним багато говорити.
Він може дозволити собі додому не прийти, коли його все дістане, гроші прогуляє і вибачається. І так було багаторазово.
Я намагалася не зважати, але коли він знову після гулянок, мене переповнює злість. І взагалі, не хочу, щоб мій син поряд з ним знаходився.
Зараз у мене стан такий, що його просто не виношу. Я ненавиджу свого чоловіка.
До цього він сидів півтора роки, і я йому пакунки ще з животом тягала, потім сама без грошей, бувало, сиділа. Квартира моя, вірніше, живемо ми у моїй квартирі.
На додачу до всього чоловік неодноразово ображав мене. Я не знаю, правда, що мені робити і звідки така жорстокість у нього до мене.
— Ану посунься, Петровичу! Габарити в тебе, прямо як у моєї Галі! Добре тебе годують,…
— Тітка Валя була найстаршою з п’ятьох дітей, і це, мабуть, визначило всю її долю,…
Свекруха закочує очі так драматично, ніби грає головну роль на сцені театру, і, сьорбнувши чаю,…
Він прокинувся від важкого, глухого кашлю, який роздирав груди. Хвилин п’ять просто лежав, дивлячись у…
Маруся затулила обличчя долонями і розридалася — голосно, по-дитячому, згинаючись навпіл від кричущої несправедливості та…
— Я взагалі не розумію... От чесно, мені ніколи не стати такою свекрухою! У мене…