Із цим каменем я живу вже майже три роки. Я навчалася у ВНЗ, у мене був хлопець з першого курсу, але він страшенно ревнував, і ми періодично розлучалися.
Восени на третьому курсі однокласниця запросила бути свідком на її весіллі, і я погодилася. Коли дізнався мій хлопець, закотив істерику, почав обзивати мене всіма словами, казав, що я сплю з усіма поспіль і т.д.
Я не витримала його звинувачень і дала йому ляпас. Мені було дуже прикро за ці слова, він був першим моїм чоловіком, за всі два роки наших стосунків я ні з ким не поцілувалася в щічку, не кажучи вже про близькість.
У результаті ми розлучилися. Я довго плакала, що витратила два роки на таку людину.
Відіграли весілля однокласниці. За місяць я знову приїхала додому і пішла на дискотеку. Там почала фліртувати із сусідом.
Ми танцювали всі повільні танці, і він пішов проводити мене додому. Постояли біля мого будинку, поцілувалися, і він покликав ще з ним прогулятись.
Я пішла, гуляли до 3-ї ночі, і він запропонував посидіти у машині. Я погодилась. Все закрутилося-закружляло.
У результаті сталася близькість без запобігання. Він провів мене додому, і я сказала, те, що було між нами, нехай залишиться в минулому. І гадаю, він теж був цьому радий.
Я спокійно поїхала на навчання. Через 3 тижні у мене сталася затримка, я почала підозрювати, що чекаю дитину. Купила тест, і він усе підтвердив.
У мене почалася дика паніка. Йому говорити не стала, оскільки за 2 тижні він привіз дівчину знайомити з батьками.
Найстрашніше було сказати батькам, що я чекаю дитину і дитина не матиме батька. Але я дуже вдячна їм за те, що вони не сказали позбавитися від дитини, а сказали, що я вже доросла (мені було 20 років) і вирішувати мені самій.
Якщо вирішу позбавитися від дитини вони не засудять, а якщо вирішу залишити – всіляко допомагатимуть.
Я залишила дитину і зараз дуже щаслива. Усім я сказала, що юнак мене покинув, коли дізнався, що я чекаю дитину.
Усі звісно шкодували мене, але в душі мені було так погано. Через це я кілька разів лежала на збереженні.
Потім з’явився синочок, і я просто в ньому розчинилася. Сусід навіть і не здогадується про те, що має сина.
З тією дівчиною він більше не зустрічається, і зараз у нього немає нікого, але я дуже боюся розповісти йому про нашу дитину. Не знаю що мені робити.