Головна

Selena

— Зрозумій, Федя, мені твоїх дітей не потягнути. Коли я тебе одного кликала, ти не йшов, усе Галю свою шкодував. А її все одно не стало. А мені себе тепер жаліти треба. І так я своїх, рідних діток хочу… – Юля повісила слухавку і зітхнула. Федір не очікував від Юлі таких міркувань, але зрозумів її. І більше не став думати про те, щоб налагодити своє особисте життя
Життєві історії 0
Федір жив зі своєю дружиною Галиною на околиці невеликого містечка. Близької рідні в них було небагато: тільки мати Федора, Галя була сиротою, з дитячого будинку. Коли Федір одружився,
Бабуся схаменулася, почала збивати ліжко, а Женя бурчала, що і сама вона здатна приготувати собі ліжко. Але потім махнула рукою, зрозуміла – бабусі це важливо. Та й вона за цим і їхала сюди, щоб відчути себе ось так, як ніколи і ніде себе почувати неможливо
Життєві історії 0
Женька переводила дух, фух встигла. Вона їхала до бабусі. Довго сумнівалася. Весь день на роботі вирішувала: їхати-не їхати. Часу було обмаль, та й Іллю одного залишати не хотілося.
Ніна витерла сльози, налила чай. – Адже мені сім років було, коли батько від нас пішов до твоєї матері. І так мені боляче було всі роки, любила я його сильно… І начебто забулося потім… а тут ви переїхали, я й не знала тебе… і раптом заходжу, здається, за сіллю, а в серванті фотокартка мого тата… ну я й зрозуміла все… ти пробач мені, видно, знову образа заграла тоді, хоча ти не винна ні в чому
Життєві історії 0
Теплими деньками пестив нас вересень, ніби все ще літо тягнеться. Тополя під вікном, хоч і почала жовтіти, але ще тримається, а вже трава після дощику і зовсім підбадьорилася,
Сяк-так півроку Бася прожив у них, швидко усвідомивши, як треба ходити в лоток. Але зате трапилася інша «залежність» – шпалери. Вже так йому подобалося кігті точити, що ніякі погрози не могли зупинити. Ну, не розумів він, що в цьому поганого – «розчесати» шпалери. А коли подряпав нові міжкімнатні двері, ось тоді й опинився на вулиці. «А ви що думали? – міркував він з образою. – Я ж кіт
Життєві історії 0
Дзвеніли ключі, стукнули вхідні двері, почулися кроки, з’явилися чоловічі черевики та джинси, промайнула чужа куртка, звалившись на підлогу… — Коханець, – вирішив кіт Бася, завбачливо сховавшись у залі
Незаміжні дівчата рекламного відділу підозріло подивилися на місце біля дверей: звичайний стіл і звичайне офісне крісло – нічого особливого. Тільки ось уже друга менеджерка, після того як попрацювала там, заміж вийшла і в декрет пішла
Життєві історії 0
Весь відділ переїхав у новий кабінет. Дівчата швидко розібрали найкращі місця – ближче до вікна. Залишилося одне місце – майже поруч із дверима. Даша окинула кабінет поглядом і
— Ще встигнеш наплакатися. Коли він пішов від мене до тебе, знаєш, як мені тяжко було? Замкнулася, всі кватирки закрила, вікна завісила і три дні вила в подушку. Чого ж тоді не прийшла втішити мене? – Здавалося, від гучного голосу Антоніни в серванті сердито задзвеніли фужери. — Я не знала. Ти не говорила. – Галя заморгала почервонілими повіками
Життєві історії 0
Антоніна жила сама, але готувала собі повний обід: суп, котлети або курку, гарнір. І навіть пекла пироги. Вона любила готувати і смачно поїсти. Часто ділилася їжею зі старенькою
— Матусю, я тут. Ти чуєш мене? У мене все добре. Бабуся сказала, що приходив тато, хотів забрати мене. Бабуся його прогнала. Я не піду до нього, нехай хоч дорогу іграшку купить. Він судом нас лякає, що відбере мене. Прокидайся… – Тут Іллі здалося, що мамині пальці здригнулися. Він уставився на її руку. Але нічого не побачив, але мамині пальці… – Ти чуєш мене! Ба, вона чує! – закричав він і повернувся до Анни
Життєві історії 0
— Ба, казку розкажеш? – запитав шестирічний Ілля. — Так, тільки коротку. Бо тобі давно вже пора спати. Завтра не проснешся зранку у садок. – Анна поправила на
«Занепала» жінка була до болю схожа на його кохану дружину, і від цього в нього паморочилося в голові й кололо почуття провини, з одного боку, він відчував, що закохався безповоротно, а з іншого… А з іншого – його «Маринка» докірливо дивилася з портрета і наче хитала головою, дивлячись, як чепуриться чоловік перед походом «у культуру» з іншою жінкою, хоч і схожою на неї з усіх боків
Життєві історії 0
На Маринку несподівано звалилося останнє кохання. Те, що воно саме останнє, Маринка зрозуміла одразу після того, як воно на неї звалилося. З того самого моменту в неї в
Іра працювала віддалено і не могла весь день вислуховувати нескінченні потоки пліток, тому просто ставила родичці на стіл частування і йшла в кімнату працювати. Надана сама собі, Марина шастала по шафах, запам’ятовуючи те, що бачила, і потім переказувала матері, яка погана дружина дісталася Іллі. — Мамо! У неї бруд у квартирі. І братові вона майже не готує, живуть на доставках. Хоча є й хороша новина: вона каструлі нові купила. Дорогі! Я бачила такі в магазині. Треба попросити, щоб вона їх тобі віддала. Навіщо вони їй, якщо не готує
Життєві історії 0
— І каструльки! Каструльки теж навпіл ділити треба! У вас вони он які модні, а значить, грошей коштують і підлягають розміну! – Марина розпоряджалася розподілом речей брата і
Моя мрія допомогти тому, хто бореться і живе власними силами, а подарунок у вигляді квартири і грошей буде приємним бонусом за працю і старанність. Я готовий піти на ризик і віддати все за свого життя, не дивлячись на ризик залишитися на вулиці, а у відповідь я лише прошу бути другом вашої сім’ї, щоб ви час від часу, провідували мене, грали в шахи і запрошували на обід. Якщо у вас квартира менша, ніж моя, або ви знімаєте, можете переїжджати до моєї, а я сам переїду до вашої
Життєві історії 0
Біля нашого магазину у дворі з’явився дідусь. Видно, що інтелігентний і не бездомний. Але раніше я його жодного разу не бачив, хоча все життя тут живу. Він стоїть

You cannot copy content of this page