Selena

— Мишко, я чого зайшов то – м’яв кепку в руках батько. – Не підможете нам із матір’ю картоплю викопати? Соромно як, у всіх сусідів уже прибрана, а

Антоніна Петрівна йшла під дощем і гірко плакала. Сльози повзли по її обличчю, змішуючись із краплями. “Одна радість – дощ іде! Ніхто не бачить сліз” – думала жінка.

Моя бабуся віддала Богу душу на руках у мами, a мама пішла при мені. Я вийшла на кухню, щоб помити руки, повернулася, a її вже немає. Сподіваюся, що

Зі своєю донькою я бачуся дуже рідко, один-два рази на рік. Вирішила з нею більше не спілкуватися і ось чому. Наприкінці 80-х років працювала я завмагом. На ті

Наш з Марією батько поїхав кудись на заробітки, і пропав, коли я навчався у п’ятому класі, а сестра – у першому. Точніше, тоді він зник із кінцями. А

Алла поховала чоловіка три дні тому і тепер лежала в ліжку, не в силах встати. Троє дітей, слава Богу, вже дорослі й самостійні, давно можна за них не

— Вибачте, що так пізно, але нам більше нікуди йти. -Тепер ваш дім буде і нашим,- почервоніла найкраща подруга дружини із сином на руках, і впевнено увійшла. Чоловік

Чоловік подав в інтернет оголошення – машину нашу продає. Сьогодні вийшов у двір, колупається з нею, до блиску доводить. А телефон на тумбочці залишив. Сашко повзає під машиною,

Сергій Петрович обережно піднявся з ліжка і попрямував до дверей. Спина боліла, але зовсім не сильно. Настоянка тещина – чогось там на скипідарі – справді виявилася цілющою, хоч

Підозрював, що рідня у мене нахабна, але не до такої ж міри. — Олексію! Ключі від нашої з тобою дачі є абсолютно у всіх родичів із твого боку!