Selena

— Я недовго, побігаю півгодини в парку, і повернуся – Слава поцілував дружину в щічку, і відчинив двері до під’їзду, вийшов, але одразу ж повернувся назад. — Забув узяти

— Так і сказала мені, що я до всіх на допомогу летіла, а їй нічого не дала, не думала про неї зовсім, – засмучена Людмила Ігорівна. – Мовляв,

— Олено, та не потрібен йому ні шампунь, ні гель для душу, ні дезодорант. У нього цього добра навалом, тим паче вже й мама сьогодні дзвонила, питала, чим

— Щаслива ж ти, Галю. Твій Федір із тебе пилинки здуває, ні в чому собі не відмовляєш, на роботу він тебе не жене, живеш як у Христа за

— Тихо! Ти дружину розбудиш! – шепнув Вася Галі, пробираючись до кімнати темним коридором. — Колишню дружину! – Галя ткнула Васю вбік. — Майбутню колишню дружину. Ми ще

— Ох, зять, і що ж мені з тебе взяти? — Пізно, Томо, брати. Треба було питати, коли Наталю сватати приходив… — Та жартую я, приказку чи не

Федір жив зі своєю дружиною Галиною на околиці невеликого містечка. Близької рідні в них було небагато: тільки мати Федора, Галя була сиротою, з дитячого будинку. Коли Федір одружився,

Женька переводила дух, фух встигла. Вона їхала до бабусі. Довго сумнівалася. Весь день на роботі вирішувала: їхати-не їхати. Часу було обмаль, та й Іллю одного залишати не хотілося.

Теплими деньками пестив нас вересень, ніби все ще літо тягнеться. Тополя під вікном, хоч і почала жовтіти, але ще тримається, а вже трава після дощику і зовсім підбадьорилася,

Дзвеніли ключі, стукнули вхідні двері, почулися кроки, з’явилися чоловічі черевики та джинси, промайнула чужа куртка, звалившись на підлогу… — Коханець, – вирішив кіт Бася, завбачливо сховавшись у залі