Selena

Вона навіть хотіла називати її мамою, але зрозуміла, що в їхній родині так не заведено. І просто тихо раділа в душі, як їй пощастило зі свекрухою… — Мамо,

Бабуся  цілий день бігала по хаті, вибігала на подвір’я, знову в дім, і так увесь день. Сергійко дивився на метушливу бабусю, підтягнувши штанці, він теж ходив туди-сюди, наче

Дар’я притримала спиною важкі під’їзні двері. Виштовхнула коляску, взялася за дверну ручку. Тепер головне – зачиняти повільно. Інакше, якщо покластися на волю доводчика, він обов’язково наприкінці видасть огидний

Бабуся Мотря, мамина мама, кілька разів міняла місце проживання. І не просто переїжджала, а будувала новий дім. Кожного разу вона купувала невеличку хатинку, майже розвалюху, і зводила на

Оленка співала від щастя, ще б пак! У неї тепер була своя квартира, власна оселя, без злої господині, що вимикала світло об одинадцятій, стояла над душею і вимикала

Дівчина сиділа на лавочці біля автовокзалу, чекаючи до самого вечора. Вона вже сходила до кулінарії, купила собі смачне печиво та пляшку лимонаду. У дівчини була книга, тож час

— Ой, дивись, Маріє, Тамарка на таксі приїхала, багачка наша, — пробурмотіла Катерина, визираючи у вікно. — Гроші дівати нікуди, от і катається, тут іти-то два кілометри, —

— Іринко, Іринко, ти що робиш? — Галина Миколаївна стояла в передпокої, тримаючи в руках сумку та пакет із продуктами. Дивно, але у відповідь – тиша. Галина Миколаївна

Ліза посадила свого улюбленого ведмедика в крісло і пригрозила йому пальчиком: — Ось тут і сиди, бо приїде пра-ба-бу-ся і займе твоє крісло. Катерина чула бурмотіння семирічної доньки

— Максиме, зізнайся, навіщо тобі це? — колега уважно дивився на Максима, — немає чим зайнятися? — Чому немає чим? Турбот вистачає, — усміхнувся той, — просто… це