Головна

Selena

— Величезне спасибі, Марійко. Я в боргу. Відчергую, і завжди теж допоможу, чим зможу. Наступного дня дівчина отримала букет квітів, Ігор поїв її чаєм у себе на кухні, пригощаючи смачним тортом. — Я закінчив курси підвищення кваліфікації, і мене ставлять на посаду начальника відділу на роботі. Приємно, що помітили мої старання і підвищили… Тож, і за це треба випити чаю! – радів він
Життєві історії 0
Марія поверталася з роботи з повними пакетами провізії. Дорогою зайшла в магазин, щоб не виходити вже цього осіннього похмурого вечора з дому. Вона піднімалася сходами на свій другий
— А з яких таких божевільних доходів моя колишня теща купила собі квартиру? – запитав він колишню дружину, – Вона вічно скаржилася, що грошей немає! І навіть субсидії отримувала від держави і папери про це є в органах соціального захисту! А я тобі скажу з яких! Це ти в шлюбі грошей собі на квартиру відклала. Це мої гроші! І в спокої я тебе не залишу
Життєві історії 0
Надія зʼявилася у своєї матері дуже рано, ледь 19 років виповнилося. А потім у родині з’явилися двоє молодших братів. Жили дуже бідно: троє дітей, а матір, яка залишилася
— Брав? – запитую пасинка. — Ти що! Не брав, я не палю. Так і скажи, що я і тобі у квартирі заважаю, не шукай приводів, щоб батькові про мене наплести чогось поганого, – сказав пасинок ображеним тоном. — Гліб, я приводів шукати не стану, ти мене знаєш, якщо ти станеш мені «заважати», я прямо про це скажу. І тобі, і батькові, – кажу
Життєві історії 0
— А це ви винні, якби ви просто їх йому купили, то не довелося б красти. Самі привчаєте хлопчика до брехні та злодійства! – заявила мені Галина. Галина
— Приходжу з роботи, а її вдома немає, – говорив Гліб, – вона на роботі затрималася. Їсти нічого, у хаті безлад. Або вона вдома, але обкладена паперами, їй працювати треба, звіт горить, план не зроблено, проєкт не здано, а мене немов і немає! — А як вони сварилися! – згадує Наталя Михайлівна, – Бувало і мене не соромилися! Тільки іскри летять, нізащо вона не поступиться
Життєві історії 0
Мені вона дуже подобається, спокійна, домовита, розважлива, і, якщо чесно, то вона не заслуговує на таке ставлення, я б сама не витримала, але що я можу вдіяти, –
— Я не можу кинути, – вперто каже мама, – Аня з чоловіком приїдуть, хоч картоплі й огірочків заберуть, варення на зиму. У них же пучок кропу й той за гроші… — Аня приїжджає тільки в травні, – каже Женя, – закинуть картоплю в землю і ручкою мамі помахають. А я маю ходити підгортати, від жука обробляти, поливати, полоти і збирати, щоб сестра в листопаді багажник продуктами завантажила
Життєві історії 0
— Женька? Женьці й горя мало, що мама одна на городі виснажується. Де вже зятю про тещу згадати, якщо рідна дочка замість мами їде до чужої тітки! Перед
— Зате пироги в тебе виходять ну дуже смачні, – сказала подруга із сусіднього під’їзду, з якою Саша частенько гуляла разом із дітьми, – ось і печи. — Я заїкнулася було про те, щоб відкрити свою справу, маленьку пекарню, – згадує Саша, – печу сама, сама собі бухгалтер, можна домовитися зі збутом. — Не сміши, – висміяла мама, – бізнесменка. А хто замість тебе дітей твоїх буде виховувати? Я чи що
Життєві історії 0
Олександрі 38 років. І зараз вона цілком успішна жінка. А був час, коли здавалося, що її стеля в житті – роль домогосподарки і життя інтересами своєї родини. Коли
— Точно, Ігнатіївно, чого хизуєшся, якщо сама в школі вчилася з трійки на двійки! – підтримала подругу інша, – Скажи спасибі, що батько твій поквапився, та заміж тебе вдало прилаштував! Ось тому й син у тебе розумний, у батька. Був би в тебе, мабуть, не хвалилася б. — Чого базікаєте даремно! Це я з ним уроки вчила і книжки купувала, ось і став таким розумним! – Ігнатіївна була жінка вибухова, мало що – починала голосити. А могла й важкою рукою прикласти
Життєві історії 0
— Давай, збирай свій виводок і йди, звідки прийшла! – Ігнатіївна грубо штовхнула невістку в бік, від чого та ледь не полетіла з ґанку, рахуючи сходинки спиною. —
— У принципі, – каже Таня, – у ті наїзди свекрухи, коли в нас ще не було дітей, ми з нею знаходили спільну мову. Ладнали. Але буквально через кілька місяців після її приїзду до нас, почалися складнощі. Спочатку мама Сашка влаштувала істерику з приводу того, що її онук 8-ми місяців від роду одягнений у памперси. — Це ж страшенно шкідливо, – кричала вона, – і для майбутнього чоловіка, і для його привчання до горщика
Життєві історії 0
Тетяна давно була самостійною жінкою. Перший раз вийшла заміж і розлучилася в далекій юності, встигнувши тільки нажити сина і стійке небажання виходити заміж у принципі. І цілих 16
— Мені набридло, якщо чесно спати в прохідній кімнаті, – каже Марія Миколаївна подрузі. – Це такі незручності, ти не уявляєш. Вранці то син на роботу йде, гримить на кухні посудом, то онук біжить. Невістку не розбудиш, спить до обіду, а він встане і до мене: «Бабо, а що ми будемо їсти». Та й узагалі, хочеться спокою, нарешті
Життєві історії 0
Марія Миколаївна рахувала дні до того моменту, коли її син із невісткою та онуком зможуть з’їхати у власне житло. Але будинок уже півроку тому здали в експлуатацію, а
Вийшов Андрій у двір, потягнувся на повний зріст. — Алінко, дивись, яблука дозріли, чуєш запах, мммм… Аліна зморщивши носик вдихнула в себе повітря і смішно чхнула, як кішка. Якийсь вихор пронісся по огорожі, повисла на шиї в Андрія дівка, здорова, міцна, гладка. — Приїхав, дочекалася, рідненький, рідненький мій
Життєві історії 0
Ворота у Сердюків не зачинялися, двері теж. Усі так і йшли. Спочатку близькі родичі, потім далекі, потім, як казала баба Нюра, десята вода на киселі, потім близькі сусіди,

You cannot copy content of this page