Головна

Selena

— Що за дурість? – фиркнула вона, коли Іра озвучила їй прохання телефоном. – Завжди на такі події всі ходять сім’ями, і я вперше чую таке образливе прохання. — Олю, ну ти зрозумій, – спробувала Іра пояснити свою позицію, – і дітям буде нудно і важко просидіти так довго, і дорослі будуть переживати і стежити за ними. Вони можуть втрутитися в програму, лопнути кулі, та навіть собі нашкодити! Наш зал розташований на третьому поверсі ресторану, там круті сходи
Життєві історії 0
Антон та Іра готувалися до весілля. Загалом, усе, як у всіх. Банкетний зал, виїзна церемонія, ведучий, фотограф. Без будь-яких надмірностей, але все ж торжество. Коли стали складати список
— Я все для тебе, все для сім’ї, а ти! – обурилася Олена. – Зрадник! — Стомився я, Олено, втомився, розумієш, – відповів чоловік. – Не хочу економити! Не хочу носити зашиті шкарпетки і їсти котлети з хліба! Я нормально заробляю, можу дозволити нормально жити, але не можу… Через тебе! — Я збираю на майбутнє, – виправдовувалася жінка. — На яке майбутнє? – холодно запитав Костянтин. – Ми живемо разом майже десять років. На що востаннє ти витрачала велику суму? Коли настане це майбутнє
Життєві історії 0
Біля каси товпилася черга. Олена Володимирівна, намагаючись не звертати уваги на роздратовані зітхання за спиною, ретельно вивчала виданий продавцем чек. — Ви мене обрахували, – заявила жінка. –
«Від тата», – Іра відкрила абсолютно білий конверт. Там були гроші. Рівно стільки, скільки донька зазвичай просила на манікюр. Від мами й бабусі теж були конверти з грошима, і теж на манікюр. Навіть дідусь не лишився осторонь і поклав у старий конверт гроші для онуки, підписавши фломастером поверх надрукованих літер. «Онучці Іринці на манікУр»
Життєві історії 0
— Мамо, дай на манікюр, хочу новорічний дизайн. — Ой, Ірочко, а в мене немає вільних грошей, усі на приготування до свята пішли. Вбрання вам усім купила. А
— Ти вирішив, що цього року мені нічого не треба дарувати? — Почекай… Але ж ти теж мені нічого не подарувала… — У сенсі?! Я тобі подарунок під ялинку поклала ще перед тим, як спати піти. І я чула, що вранці ти вставав і заходив у вітальню. Ти кого хочеш обдурити? Сам себе? — Нікого я не хочу обдурити. Я вранці вставав, щоб тобі подарунок під ялинку покласти
Життєві історії 0
Чоловік із дружиною в піжамі й капцях задумливо дивилися під ялинку, здивовано переглядалися і мовчали… Вони явно не очікували побачити те, що побачили. — Іро, і як це
Зятя все влаштовує. Теща працює, грошей на витрати вистачає, йому й напружуватися не треба. До того ж, свої овочі з села. Зять допоміг би мені в городі, але от біда, машини немає. Це він натякає, щоб я дала грошей на машину. Вони знають, що в мене є заощадження, а я боюся останнє віддати і залишитися з нульовим балансом. До того ж, моїх заощаджень на машину ніяк не вистачить
Життєві історії 0
На вихідні Алла, як завжди, приїхала до матері. Матері 78 років, вона давно живе одна. За два дні донька встигає зробити в хаті прибирання, випрати білизну. Машинки-автомата, як
Тридцятого грудня телефон Христини раз у раз відволікав її від роботи і повідомляв неприємні звістки. Мама з татом захворіли, брат купив гарячі путівки на лижі, у двоюрідної сестри затопило квартиру. Загалом, ніхто не прийде. Прикро! Не те слово, як прикро! Мало того, що всім, ну, крім брата, погано, у всіх неприємності, а дівчина не може їм допомогти, так ще й у неї повний холодильник продуктів, які нікому буде їсти
Життєві історії 0
Христина приїхала в це невелике містечко зовсім недавно. Так уже вийшло, що їхній відділ розформували, усім співробітникам запропонували інші місця роботи, але далеко від дому. Багато хто просто
— Дуже красиво, – щиро сказав Роман. Намальовано було невміло, зате з яким ентузіазмом! Він згріб дівчат до себе. – Слухайте, мавпочки мої, я не знаю. У мене гігантський проєкт, я буду зайнятий у новорічну ніч. Зате наступного дня можемо кудись поїхати. — Ну-у-у… – занили близнючки, – це ж не на сам Новий рік
Життєві історії 0
— Тату, а як ми Новий рік святкуватимемо? – смикнула його за сорочку Надя. — Так. Як, тату? – повторила запитання Настя. Роман жалісливо подивився на доньок, не
— Ти мене ніколи не любила! – ридала в слухавку Віра вже через п’ять хвилин, – ні ти, ні мама, ніхто! Ти перетворила мене на монстра, який все зжирає. Твоїми стараннями я стала відбивною, котлетою і соусом до риби, та я навіть пахну каструлями з їжею! — Звідки стільки злоби, Віро? Ти що, сіла на дієту? Зараз же кидай ці дурниці! Невдячна, я тебе стільки років ростила як могла, а ти мені претензії. А нумо давай приїжджай до мене, я тут такий рецепт вишукала зі свинячої шиї, ти просто зобов’язана навчитися його готувати
Життєві історії 0
У дитинстві бабуся забороняла Вірі дивитися в дзеркало: — Не дивись туди – марна трата часу, нічого там красивого не побачиш. Їж, їж краще, та побільше, а то
— А що це таке – Різдво? — Це як і Новий рік. У цей день теж збуваються наші найзаповітніші бажання, – відповіла їй Наталя. – У цей день теж трапляються чудеса. — А моє різдвяне бажання збулося, – посміхнулася дівчинка. — І наше теж, – хором відповіло подружжя
Життєві історії 0
Лікар постукував ручкою об стіл і співчутливо дивився на Наталю. — Ви відчули симптоматику ще півроку тому, чому не звернулися тоді? — Розумієте, лікарю, у мене роботи багато,
— Знаєш, — сказала вона чоловікові ввечері, — а твоя мама молодець. Не кожен здатний визнати помилку та знайти правильний вихід. — Вона в мене особлива, — усміхнувся Антон, погладжуючи живіт дружини. — Тепер усе буде правильно: вона допомагає людям там, де треба, а ми будемо виховувати малюка в нормальних умовах
Життєві історії 0
Галина стояла перед дверима власної квартири, не наважуючись вставити ключ у замок. З-за дверей долинали голоси, дитячий сміх і дзвін посуду. О дев’ятій ранку. Після її добового чергування

You cannot copy content of this page