Таролог Людмила Хомутовська відклала карти в сторону та розповіла, як жити під час війни

Як жити під час війни? — це питання зараз цікавить багатьох українців. Таролог Людмила Хомутовська, відклала карти в сторону і дала пару слушних порад як психолог.

Стрес – це напруга, і щоб її зняти, потрібно розслабитися. Ось тільки порадити та зробити – це різні речі.

Як можна розслабитися, коли щодня здригаєшся від сигналів тривоги, коли не бачиш усієї картини того, що відбувається, і живеш у підвішеному стані, чекаючи закінчення війни? Мабуть, це практично риторичне питання.

Якщо зараз запитати українців: живете чи проживаєте, то майже всі дадуть відповідь, що проживають…

Навіть ті, хто у відносній безпеці, все одно не радіють гарній погоді та не можуть почати заново жити. Ознаки можуть бути будь-якими: відсутність апетиту, поганий сон, заборона на сміх чи навіть якусь маленьку радість.

Якщо ти прямо зараз розумієш, що схильна до такого синдрому, запитай себе: «Чи я хочу віддати ворогові своє життя? Адже якщо я не живу, то він мене вже переміг!»

Часто після цього люди ніби прокидаються і розуміють, що життя продовжується і коли, як не зараз, почати його жити.

Зазвичай стрес проявляється у людей або у вигляді пасивної депресії або в надмірній активності. Ось тільки якщо весь час бігти кудись, щось робити, бути в активності, то одного несподіваного моменту можна просто впасти, як той зайчик з реклами батарейок.

Тут дуже важливо вчасно зупинятися. Говорити «ні». Якщо не можеш – пояснюй причину, чому ти не можеш зробити ту чи іншу справу. Також Людмила Хомутовська радить скоротити кількість справ, звільняючи цим час для відпочинку.

Якщо складно зупинитися та відпочити, почни займатися активними видами спорту: спортивна ходьба, танці, йога. Вибирай те, що до вподоби. Пробуй нове!

До речі, тим, хто перебуває в пасивній депресії, украй важливо рухатися. Знаходь компроміси. Домовляйся з собою: пояснюй собі, навіщо виходиш на вулицю і йдеш, наприклад, на ці танці чи йогу, чи у гості до подруги. Та хоч на базар.

Висловлюй свої емоції. Якщо є можливість, виїжджай на природу і голосно кричи, що зараз відчуваєш.

Спробуй змінити ставлення до війни. Так, знаю, це не просто, але дуже важливо. Знайди у цьому позитивні сторони. Повір, вони також є! Подумай, як ця ситуація може змінити життя на краще. Пофантазуй на цю тему.

Прощай людей навколо, не засуджуй їх, адже ти не знаєш, що стоїть за певним вчинком тієї чи іншої людини. Не дозволяй своєму болю, переживанням про війну ставати агресією проти інших.

Висловлюй вдячність! Знайди привід, за що ти можеш дякувати. У кожній ситуації є свої плюси і, якщо їх знайти і на них звертати увагу стане легше.

Абстрагуйся від  спілкування з надмірно нервовими людьми, які наздоганяють паніку, обмежуй час читання новин. Наприклад, не більше 15 хвилин на день, а далі займайся своїми справами.

Пам’ятай, що життя продовжується, навіть незважаючи на війну. Завжди є час та місце для тихої родинної радості. Зараз особливо важливо жити у моменті!

І, будь ласка, не звинувачуй себе за подарунок долі, за те, що тобі пощастило, за те, що в тебе є ресурси для життя. Коли людині важко, вона має знайти в собі сили вижити, а не знищити себе.

Пам’ятай: щоб подати руку другові, треба самому стояти на ногах!

You cannot copy content of this page