Багато років тому моя дружина Лариса приїхала з роботи о третій ночі, хоча працює до 9 вечора. Я в цей час був удома з двома синами.
І ось уклав дітей спати, а сам іду зустрічати дружину на зупинку. Чекаю годину, дві, три…
Телефонів тоді ще не було, чекав, поки ходив транспорт. Дружина приїхала напідпитку під ранок.
На мої запитання нічого не відповідала. На запитання зрадила чи ні, сказала, що їй так стало гидко, і вона поїхала. Стався скандал.
Потім начебто все налагодилося, прожили багато років. Після цього були помилки з мого боку.
Просила не йти, я схаменувся, і начебто знову все налагодилося у стосунках. Але десь два роки мене мучать сумніви, м’яко кажучи.
Пережив інфаркт, дружина не знає, що через це. Начебто живи і забудь.
Тим паче не молоді вже, нам по 57 років. У ліжку все нормально (2 рази на тиждень). Я не можу забути.
Порушив якось це питання під келих червоного, але дружина відповіла: «Та не пам’ятаю я такого». А для мене це ще гірше.
Що робити? Я про це думаю все наше спільне життя, а вона вдала, наче нічого такого не було.
