У мене є друзі, всі з України, і я спілкуюся з ними інтернетом, коханий злиться на мене через це, навіть коли я дзвоню мамі по скайпу раз на тиждень у свій вихідний

Мене звуть Мар’яна. Я з України мені 25 років. Живу у США вже 7 років. Познайомилася зі своїм хлопцем в інтернеті.

Живемо разом уже 5 років, він американець. Я мала кілька хлопців до нього, всі з України. Я ніколи не думала і не уявляла життя з американцем.

Ми спочатку зустрічалися 4 місяці, потім я купила будинок і ми вирішили жити разом. Десь рік усе було добре, він не має шкідливих звичок, уважний до мене, добрий, піклується, допомагає по дому.

Зробив сам ремонт у будинку, хоче, щоб ми побралися та хоче дітей. Я теж дуже цього хочу, тому що мені вже 25 років, мабуть, настав час.

Він був в Україні разом зі мною у відпустці, познайомився із моїми батьками. Його батьки також мене дуже люблять, постійно запитують, коли буде весілля.

Але я не знаю, що робити. Мій будинок стоїть на продажу, тому що він не хоче тут жити, тому що він знаходиться в районі, який йому не подобається, і він хоче переїхати, купив нове житло для нас.

Але проблема в тому, що я не впевнена у своїх почуттях до нього. Ми почали постійно сваритися, навіть через дрібниці.

Весь час говоримо про гроші, але їх вистачає – у нього і в мене є робота, ми обоє навчаємось у коледжі. Я не відмовляю собі ні в чому, тому що я виросла у забезпеченій сім’ї.

Через постійні суперечки та сварки (вони бувають майже кожен день) я просто втомилася. Часто думаю, як би я жила з українським хлопцем. Може проблема в тому, що нам важко зрозуміти одне одного?

У мене є друзі, всі з України, і я спілкуюся з ними інтернетом. Він злиться на мене через це, навіть коли я дзвоню мамі по скайпу раз на тиждень у свій вихідний.

Він каже, навіщо дзвонити та балакати годинами, це забирає мій і наш спільний час, а ми на вихідні плануємо багато справ. Але я не маю більше нікого в цій країні, я одна тут.

Я багато разів думала все покинути та поїхати додому. Моя мама мені говорить про це завжди, хоча це тільки запасний варіант.

Що я робитиму в Україні? Вищої освіти у мене поки що немає, я ще не доучилася тут. Я вже довго роздумую, а чи не кинути цього хлопця і, чи не розпочати нове життя? Підкажіть, будь ласка, що робити у цій ситуації?

You cannot copy content of this page